Жив в одному селищі швець. Жив він праведно, мав віру сильну. І ось перед одним з великих церковних свят швець занедужав. Засмутився він, що не зможе потрапити в храм, як раптом, прямо напередодні свята, приснилося йому, начебто чийсь голос, зовсім тихий і лагідний, каже: «Раз ти не зможеш прийти до Мене, Я прийду до тебе в цей день».
Прокинувся швець і зрадів: «Невже Сам Господь до мене завітає?» – думав він.
Весь ранок він наводив порядок і чистоту у себе вдома, готував святкові частування і як міг, так і готувався до приходу бажаного Гостя. І ось, під час підготовки він побачив за вікном ридаючого хлопчика. І покликав Він його до себе, швець запитав:
– Чому ти плачеш?
– У мене сьогодні порвалися черевики, і мені нема в чому ходити. А живемо ми в родині бідно, нові купити не зможемо …
Тоді швець заспокоїв хлопчика:
– Давай мені черевики, я полагоджу тобі їх.
Через деякий час хлопчик, весь сяючий від щастя, стояв в відремонтованих черевиках. Провівши його, швець продовжив приготування.
Настав вечір. Прийшла до нього бідна жінка і каже:
– Пробач мене будь ласка! Я віддала тобі в ремонт свої чоботи, а заплатити не маю чим. Але ходити без чобіт тепер не можна – холода наступили.
Швець тільки посміхнувся і сказав:
– Чи готові твої чоботи. Носи і не зношуй! – І віддав їх жінці, нічого не вимагаючи.
Настала ніч. Давно закінчивши всі свої справи, швець сидів біля вікна і чекав Гостя. Шевцю дуже хотілося спати. Зажурився від безплідного очікування, він став стелити собі постіль. І тут у двері постукали.
Відкривши, швець побачив перед собою подорожнього. Той сказав:
– Пусти мене переночувати. Я весь день в дорозі, втомився і змерз, але податися мені нема до кого: ніхто до себе на ніч не пускає.
Зглянувся швець над ним і пустив в будинок, уклав його спати на своє ліжко, а сам постелив собі на підлозі. І ось, відходячи до сну, він подумав про себе: – «Напевно, я виявився негідним Гостя, бо Він так і не прийшов до мене сьогодні … Видно, Він не удостоїв мене честі справити з Ним це велике свято», – з такими невеселими думками і заснув швець.
І ось знову сниться йому, як все той же тихий голос говорить:
– Я сьогодні приходив до тебе тричі, і кожного разу ти Мене радо приймав.
