Якось у Швеції стався такий випадок (про нього було розказано у реаліті-шоу по телебаченню). Одна людина розповідала, через що її мучить совість: “Коли я був маленьким, ми з другом вирішили запустити хом’яка на парашуті з балкона висотного будинку. Ми змайстрували кошик, парашут, посадили в кошик хом’яка і відпустили. підхопив наш парашут і забрав кудись далеко. Я досі не можу забути про це.”
Раптом у студії пролунав телефонний дзвінок. Жінка, яка дзвонила запитала: “Це сталося в такому-то році?” Чоловік відповів ствердно. “Влітку, коли було свято міста Стокгольма?” “Так, так, так..” – поквапився чоловік. “Я знаю, що сталося з вашим хом’яком”.
“Що з ним сталося?” – не міг повірити здивований гість студії.
“Моя дочка довго просила у мене хом’яка, – продовжувала жінка. – Я їй одного разу відповіла: навіть не проси. У нас хом’як з’явиться, тільки якщо сам Бог дасть тобі його”.
Дівчинка по-дитячому підняла руки до неба і сказала: “Господи Боже, дай мені хом’яка!” І ми пішли у місто на свято.
Раптом моя дочка каже: “Мамо, мені здається, Бог відповів на молитву! Дивись!” І прямо з неба на парашуті їй в руки опустився хом’ячок у кошику.
