Чому Бог посилає людям такі тяжкі хвороби, як рак, і як нам до цього ставитися, розповів один з найшанованіших старців Святої гори Афон — Гавриїл.
Старець Гавриїл — один з найвідоміших сучасних афонських старців.
Афонський старець Гавриїл:
Один подвижник розповідав мені, що в останні часи Бог допустить багато хвороб, у тому числі й рак. Через те, щоб люди не відволікалися від Христа… Бачачи немочі людей і знижуючись до цих немочей. Терплячи скорботи та болі. А ті, хто терпить, не нарікаючи, потрапляють до раю.
У отця Паїсія (Святогорця) був випадок, який він лише частково описує у своїй книзі. А справа, насправді, була так. Один чоловік був паралізований, і йому потрібно було їхати до Америки на операцію. Була надія, що він зможе відновити свої ноги.
І він звернувся до Паїсія за благословенням на операцію. І отримав страшну відповідь: «Немає тобі благословення ні до Америки їхати, ні операцію робити». Цей чоловік вірив Паїсію і не поїхав, але дуже засмутився з цього приводу.
Через якийсь час Паїсій сам приїхав до нього додому. Там зібралися його найближчі родичі та близькі люди. Паїсій підійшов до хворого, взяв його ноги і сказав:
«Ніжки твої, ніжки, адже вони ведуть тебе до раю. А ти, дурню, цього не розумієш. Послухай мене, синку: Бог не бажає, щоб ти одужав. Тому знай, що твоє самопочуття буде тільки гірше і гірше.
Однак зрозумій, що всі ті люди, які тебе оточують і служать тобі, таким чином рятують себе. Надаючи допомогу тобі, вони рятують свої душі. Хоча самі цього не розуміють. Ось так ти стаєш засобом порятунку багатьох людей. Ось чого хоче від тебе Бог».
Ось такі слова сказав преподобний Паїсій своєму духовному синові. Слова страшні, але водночас повні любові.
Та воля Божа. Але для більшості людей вона страшна. Тому що люди не готові її прийняти. І Бог за допомогою різних обставин і скорбот веде нас до того, щоб ми відкрилися цій волі. Щоб ми віддалися їй. Щоб ми пережили цей страх і стали вільними.
Один чоловік дуже жорстоко хворів і молився святому Пантелеймону. Але, тим не менш, Пантелеймон не схилився на його прохання, і бідоласі довелося важко терпіти. Цей чоловік був дуже ображений, тому що вірив святому.
А коли він преставився, то ангел привів його до незвично красивого палацу і сказав: «За те, що ти терпів хворобу все своє життя, твоєю обителлю тепер буде цей прекрасний дім».
І тоді чоловік згадав, як ображався на Пантелеймона, як мав на нього образу. Ось так ось — наполягати на своєму в молитві.
І ще старець Паїсій так говорив про наш час. Наша культура руйнує нашу душу. Незважаючи на те, що науково-технічний прогрес йде вперед, люди руйнують себе самі, не розуміючи цього.
Бог наділив людину свободою, і людина руйнує себе сама. І губить себе тим, що створює своїми руками.
Ще старець Паїсій говорив, що якби він народився пізніше і жив зараз молодим, то, напевно, помер би у молодому віці.
Тому що, будучи монахом, вживав у їжу тільки те, що вирощував у городі – цибулю, капусту та інше. А зараз все це удобрюють, обприскують… І це навіть страшно їсти. Складно уявити, чим харчуються сьогодні люди.
І цей сучасний прогрес дає людині два стовпи — душевний неспокій і харчові сурогати. Саме вони і є двома причинами виникнення такої хвороби, як рак.
Є ще одна причина. Раніше люди вміли слухати себе. Мало того, що вони їли здорову їжу, вони ще вміли розмірковувати. І коли хворіли, то розуміли: від їжі ця хвороба або від чогось іншого. А зараз і їжа стала ненатуральною, і люди перестали слухати себе.
І ось цю халтуру, підробку під життя люди вважають прогресом.
Головна причина — у душі. Поспіх, яким зараз наповнений сучасний світ, робить людей нетерплячими. І звідси йде все інше зло.
