Сьогодні татуювання перебувають на піку популярності. Молодь продовжує активно набивати на своє тіло модні наколки, не замислюючись, що тату – річ далеко не невинна. Справа навіть не в тому, що татуювання шкідливе з медичної точки зору. І не в тому, що і з естетичної точки зору воно часто далеке від досконалості. Основна небезпека татуювання зовсім в іншому. Полінезійською мовою «тату» означає «малюнок духу». Чому?
Трохи історії
Татуювання практикувалися з найдавніших часів. Вони були сакральним знаком поєднання людини з потойбічним світом, а також позначення якогось довічного зобов’язання володаря наколки. Вважалося, що наколки мають магічну та містичну силу, оберігають від зла та приносять удачу. Малюнок на тілі мав охороняти дітей, опікуватися полюванням і в бою, допомагати швидкому порятунку від хвороб. На тату зображався дух, що протегує, або певний орнамент, що має символічне значення. Такий самий малюнок незмінно з’являвся і предметах побуту, прикрасах. Зображення вважалося об’єктом поклоніння і якимось талісманом, який обіцяє добробут, захист і родючість.
У багатьох народів татуювання наносилися за певних магічних обрядів. Так, наприклад, у праслов’янських племенах для нанесення тату застосовувалися печатки з глини на кшталт преса. З їхньою допомогою орнамент наносився на тіло людини суцільним візерунком, який був обов’язковим у магічних церемоніях при поклонінні родючості.
Але надприродну силу татуювань сподівалися як древні племена. Ще кілька століть тому британські моряки робили у себе на спинах наколки. Вони вірили, що татуювання відлякає акул і тіло моряка, навіть якщо він втопиться, залишиться цілим. У арабів найнадійнішим захисним талісманом вважалося татуювання з цитатами з Корану.
Мода на тату отримала імпульс у 50-60-х роках минулого сторіччя. Саме цей час припав на вибух сексуальної революції, різні рухи хіпі та рок-музикантів. Молоді люди тих років проголошували свободу від будь-якої моральності, пропагували анархію, розпусту та наркотики. Ця бунтарська антихристиянська культура і породила нове покоління татуювальників, яке запровадило магічний образ. Таким чином, мода на татуювання прийшла на хвилі безбожного, язичницького та окультного руху і, піднявши на прапор антихристиянську символіку, бадьоро пойшла світом.
Духовна суть
З духовного погляду сам процес нанесення малюнка на тіло можна порівняти з язичницьким ритуалом, під час якого приноситься жертва ідолу.
Всі необхідні атрибути при цьому присутні: посвята з боку жертви – вона терпить біль при нанесенні наколок; людська кров, що проливається під час церемонії; і “священик”, який виконує цей ритуал.
Якщо зображення має явно окультний характер, наприклад, наносяться демони, символи смерті чи сатанинська символіка, людина таким чином пов’язує себе з бісівським світом. Згодом носій символів може стати одержимим, потрапити до психіатричної лікарні чи покінчити життя самогубством.
Або ж у життя людини увійде дух смерті через нанесення на тіло малюнків, типу скелетів чи надгробків.
Божа заборона
Така ціна за бездумне ставлення до свого тіла та Божої заборони. Адже в Біблії неодноразово говориться про те, що робити наколки не можна, наприклад: «Заради померлого не робіть нарізів на вашому тілі і не наколюйте на собі писем» (Лев.19:28).
Оскільки татуювання в давнину були невід’ємною частиною язичницького світу, що поклоняється ідолам, Господь категорично заборонив Своєму народу проводити подібні ритуали. Людина, яка пізнала Єдиного Бога, не могла уподібнюватися неосвіченим язичникам, тому що за кожним ідолом стояв певний дух (біс).
Народ Божий був покликаний жити в зовсім іншій системі цінностей, яка відрізняється від культури насильства, розбою та смерті, властивої іншим народам. Татуюючи свої тіла, юдеї нічим би не відрізнялися від язичників, які чинили ритуальні вбивства, «священне» насильство, масову різанину і блуд, що обожнювали. Це було однією з причин, через яку Бог дав заборону наносити татуювання.
Гонитва за красою чи ідолопоклонство?
Найчастіше татуювання наносяться не заради краси малюнка, а для того, щоб отримати певну зміну душевного настрою. Ось які закономірності зміни настрою виявились у результаті опитування клієнтів тату-салонів.
– Одні заявляли, що після нанесення тату відчули себе сексуально та еротично.
– Інші були впевнені, що стали більш «незалежними» від суспільства та виявили свою індивідуальність.
– Треті володарі наколок здобули певну чутливість до духовного світу.
Тому найчастіше у татуюваннях приваблює саме відчуття, зміна в характері, що тягне за собою те чи інше зображення. Через нанесення татуювань людина несвідомо вступає у контакт із конкретним демонічним духом, який за зображенням стоїть: це або дух бунтарства, або дух розпусти, або окультні духи.
Те, що диявол подає як «прикрасу», в очах Бога є гидотою. Будь-який вид наколок – це виклик Богові. У Першому посланні до Коринтян, 6 розділу, написано: «Чи не знаєте, що ваші тіла є храмом Святого Духа, що живе у вас, Якого маєте ви від Бога, і ви не свої? Бо ви куплені дорогою ціною. Тому прославляйте Бога і в ваших тілах, і в ваших душах, які є Божими».
