«… не тлінним сріблом або золотом викуплені ви від суєтного життя, але дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого агнця…» (Перше послання Петра 1,19).
Четверта група крові вважається найрідкіснішою. І є думка, що саме така група крові була у самого Ісуса Христа. Кров Христа — це найголовніша реліквія, яка нині зберігається в бельгійському місті Брюгге.
Свята Кров Христова зберігається в Брюгге, як найцінніша святиня. Коли Ісуса Христа розп’яли на Хресті, обов’язок поховати Його взяв на себе святий Йосип Ариматейський (Мф., 27:57). Він же витер кров Спасителя шматком овечої шкіри. Завдяки турботливості і передбачливості святого, згаданий шматок згодом став матеріальним доказом здійсненого чуда — воскресіння Христа.
Переказ говорить, що після смерті святого Йосипа Ариматейського ця реліквія деякий час зберігалася у християн Палестини. Але пізніше все-таки була передана в Константинополь. І вже там дорогоцінний шматок овечої шкіри, що ввібрав кров самого Спасителя, був дбайливо поміщений у спеціальну кришталеву колбу.
Але і знаменитий Константинополь не став останнім місцем зберігання святині. У 1204 році візантійська столиця була захоплена хрестоносцями. Відповідно, і знаменита колба з просоченим кров’ю Христа шматком овечої шкіри потрапила до них. Втім, вони вчинили зі святинею благородно, доставивши її в цілості й збереженні до Європи. Відтоді вона зберігається в Базиліці Святої Крові в бельгійському місті Брюгге.
У цьому ж місті вже понад 700 років щороку в День Вознесіння Господнього проводиться урочиста релігійна церемонія Святої Крові Ісуса Христа. Це неймовірно гарне видовище представляє собою в тому числі інсценування біблійних і історичних картин, моментів і сюжетів. Адже у процесії можна побачити і Мойсея, який звільнив від рабства свій народ, і волхвів з дарами, і Йосипа з Марією та Богонемовлям Ісусом у печері, самого Ісуса з дітьми, з 12 апостолами… Всього ж у процесії беруть участь близько 2000 костюмованих біблійних персонажів Старого і Нового завітів.
Не дивно, що десятки тисяч людей приїжджають сюди лише для того, щоб поклонитися святині і насолодитися величністю церемонії.