А чи треба терпіти приниження, нахабство, образи? Чи багато з нас, друзі, в настільки гострій ситуації вміють залишатися “на висоті”? Тобто не заплямуватися гріхом, не уподібнитися нахабі, не йти на поводу у його провокації. І тим самим зберегти не тільки свою гідність, а й нерви.
Зазвичай, зіткнувшись із нечуваним нахабством, людина переживає сильний стрес, потрясіння від пережитого приниження. І тільки щасливчики з поєдинку з нахабою виходять переможцями. Як це їм вдається – читайте далі.
«Не хлібом одним буде жити людина, але кожним словом Божим». (Євангеліє від Луки, 4:4). Як не дозволити нахабі панувати над нами? «Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружелюбним; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат». (Притч. 18, 25).
Мудра порада, чи не так? Тому ні в якому разі не ведіться на провокації нахаби! Не грайте за правилами грубіяна! Бачите, як усе просто? Треба всього лише на нахабство не відповісти нахабством.
Будьте поблажливі один до одного і прощайте взаємно. Якщо хтось на когось має скаргу: як Христос простив вас, так і ви. (Кол. 3, 13). Дайте оцінку цій людині – чи достойний він перед вами противник? Чи він просто хворий всередині і не врівноважений? Якщо ситуація відбувається в громадському місці, скажімо, в магазині, кафе, на заправці, то до такого гострого “спілкування” має сенс підключити фахівців, здатних вирішити конфлікт. Наприклад, адміністратора, управляючого, директора.
«Бажаючий навчити іншого або дати йому пораду повинен спочатку сам очиститися від пристрастей, щоб не помилятися в пізнанні волі Божої і добре зрозуміти душевний стан того, кому він говорить слово. Тому що не всім корисне одне і те ж ліки, хоча хвороба може бути одна і та ж». Таким чином, ви залишитеся менш ушкодженими нахабством.
Існує ще «метод згоди». Він полягає в тому, що на будь-які слова людина відповідає: «Добре». У результаті ваше «добре» не допустить до вас гріха. Ви приймете позу сильної людини, змусивши замовкнути нахабу. «І нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте дружелюбні». (Кол. 3, 15). Продовжувати з вами дискутувати нахабі буде не цікаво – адже ви не реагуєте. А отже, не станете жертвою.
До речі, іноді варто нагадати людині, де вона знаходиться. Хочете вірте – хочете ні, але деяких це швидко приводить до тями.
Почуття гумору добре допомагає. Якщо воно у людини є – вона може легко обернути неприємність на жарт.
Тож, дорогі християни, давайте будемо поводитися культурно. Бити нахаб тією ж монетою, берегти наші дорогоцінні душі. Ну, а найголовніше – не грішити.
