У храмі Дитятко Ісус було зустрінуте праведним старцем Симеоном – одним з найосвіченіших людей свого часу. За переказами, він був одним із сімдесяти перекладачів П’ятикнижжя з єврейської на грецьку мову.
Коли праведний Симеон перекладав книгу пророка Ісаї, він дійшов до слів: «Се Діва в утробі зачне, і Сина» – і засумнівався: хіба діва може народити? Він хотів уже вставити замість слова «Діва» слово «дружина», як раптом йому з’явився ангел і, утримавши за руку, сказав, що Симеон не помре, поки не побачить виконання пророцтва.
Богоприємець Симеон взяв Богонемовля на руки, і, благословивши Його, пророкував про Спасителя: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром: бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів: світло на просвіту мовою, і славу людей Твоїх Ізраїля».
Цими словами Симеон з радістю говорить: «Тепер Ти, Владико, відпускаєш мене, раба Твого (з цього життя в іншу), по слову Твоєму (згідно Твоєму обіцянці), з миром (спокійно), тому що очі мої побачили те спасіння, яке ти приготував для всіх людей ».
Пресвятій Діві праведний Симеон передбачив майбутнє про Христа і Його страждання у Хреста Сина: «Се Цей багатьом на падіння й на повстання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, і Тобі меч душу прошиє самій, щоб відкрились думки багатьох сердець» (Лк. 2: 35).
Тут же, в храмі, була благочестива вдова Анна пророчиця, вісімдесяти чотирьох років, яка служила Богу постом і молитвою день і ніч. І вона дізналася Спасителя і славила Господа, і говорила про Нього всім в Єрусалимі.
