В тяжку хвилину зверніться до Пресвятої Богородиці з молитвою, вона почує й неодмінно допоможе:
“Про що молити Тебе, чого просити в Тебе?
Адже Ти все бачиш і знаєш Сама, подивися мені в душу і дай їй те, що їй потрібно.
Ти, що все перетерпіла, все перемогла, – все зрозумієш.
Ти, що сповила Немовля у яслах і прийняла Його Своїми руками з Хреста.
Ти одна знаєш усю висоту радости і весь тягар горя.
Ти, що отримала в усиновлення весь рід людський, поглянь на мене з материнським піклуванням.
Із тенет гріха приведи мене до Твого Сина. Я бачу сльозу, що зросила Твій лик. Це наді мною Ти пролила її, і нехай змиє вона сліди моїх провин.
Ось я прийшов(ла), я стою, я чекаю, що Ти відгукнешся, о Богомати, о Всехвальна, о Владичице!
Нічого не прошу, тільки стою перед Тобою. Тільки серце моє, бідне людське серце, що знемогло в тузі за праведністю, кидаю до Пречистих ніг Твоїх, Владичице!
Дай усім, хто кличе Тебе, досягти Тобою вічного дня і лицем до лиця поклонитися Тобі.”