Явлення та історія ікони Божої Матері Казанської.
Дивний образ був явлений людям в 1579 році. Цей час ознаменувався багатьма війнами та потрясіннями – на трон недавно зійшов Іван Васильович Грозний, відразу ж почав підкорювати віддалені землі. Не уникла такої долі і Казань – там вибухнуло повстання мусульман, які протестували проти відкриття місцевої єпархії та введення православ’я. А потім в місті сталася пожежа, яка знищила половину Кремля та сусідні з ним райони. І, щоб зміцнити християн у вірі, їм явилася Божа милість – ікона Богородиці.
Про неї розповіла городянам Мотря – дев’ятирічна дочка стрільця Онучина, який збирався будувати нове житло замість згорілого. Уві сні дівчинка побачила Пресвяту Діву, яка вказала малечі, де зараз знаходиться ікона Матері Божої Казанська. Але дорослі не звернули належної уваги на слова дитини. Навіть коли Небесна Цариця стала їй вдруге, і Мотря знову повідомила батькам неймовірну звістку, ніхто в це не повірив.
Нарешті, дівчинка побачила третій сон. Тепер їй явилася сама ікона, від якої почувся прекрасний, але водночас суворий голос: «Якщо не ймуть віри до слів Моїх, прийду в іншому місці, а ви загинете». Перелякана мати повела Мотрону до архієпископа Єремії та інших важливих посадових осіб, але ті знову не прислухалися.
І тоді вони вирішили самі витягти ікону з землі. Спочатку за лопату взялася мати Мотрони та кілька чоловіків, що зважилися їй допомогти – але вони нічого не знайшли. І тільки коли копати початку дівчинка, з-під попелу явився образ, обгорнутий в обпалене старе сукно. Але образ Богоматері був чистим та ясним, немов би полум’я не сміло його торкнутися.
Тільки тоді в знайдення реліквії повірили міський голова і священнослужителі. Архієпископ зібрав хресну ходу, яка доставила ікону спочатку до церкви Миколи Тульського, а потім, після вдячного молебню – в Благовіщенський собор. Тоді ж святиня здійснила перші чудеса – поруч з нею прозріли сліпці Йосип та Микита. Ця подія відбулася 8 (за новим стилем – 21) липня, тому саме в цей день і святкується поминання образу.
Після того, як царю була відправлена історія про дивне явлення реліквії, а також її точний список, він повелів звести храм ікони Казанської Божої Матері. А ще поруч з ним заснували жіночий скит, першими монахинями в якому стали Мотрона та її мати.
У 1595 р. на фундаменті колишньої церкви було споруджено Успенський собор, а кількість мешканок монастиря збільшилася до 64, разом з послушницями. Крім того, цар подарував образу щедрі дари – ризи з золота, інкрустовані перлами та самоцвітами. Шанували святиню й інші владики – так, в 1798 р. імператриця Катерина передала на потреби парафії 25 тис руб. та багаті прикраси.
В період Жовтневої революції одну з копій ікони, створену в XVIII ст., вивезли за кордон. Згідно з історичними дослідженнями, вона була власністю схімомонахині Олександри (в мирському житті належала до роду Мельгунова), яка заснувала Дівеєвську громаду та церкву Казанської ікони Божої Матері.
У 1993 р. образ викупив невідомий колекціонер, а потім подарував його римському Папі Іоанну-Павлу II. Святиня повернулася на батьківщину тільки в 2004 році, коли 28 серпня делегація від Римсько-Католицької церкви, очолена кардиналом В. Каспером, передала увінчаний дорогоцінними ризами список Першосвятителю Алексію II.
