28 лютого – це день, коли православні віруючі вшановують пам’ять Віленської ікони Божої матері, найдавнішого образу, який, за історичними даними, був написаний євангелістом Лукою. Ця ікона має чудотворну силу, яка здатна зцілювати хворих і рятувати тих, хто втратив свій життєвий шлях. Вона вшановується двічі на рік – 28 лютого та 14 квітня, але основне свято приурочене до 28 лютого, останнього дня зими.
Історія ікони та про що їй молитися
Історія Віленської ікони Божої Матері невідома точно, але її раннє походження пов’язують із життям Діви Марії та Ісуса Христа. Ікона була згадана в історичних джерелах у 1495 році та направлена до міста Вільню на честь якого і було дано образ.
Сьогодні оригінальний образ ікони втрачено, але збереглися її списки, включаючи шанований список, який знаходиться у Свято-Духовному чоловічому монастирі у Вільнюсі.
У православній церкві Богородиця вважається заступницею всіх віруючих християн та її ікону звертаються за захистом, зміцненням духу та підтримкою у важкі моменти життя. Віруючі моляться перед іконою, просячи захисту та передачі їх молитов Господу. Важливо відвідати храм, запалити свічки, взяти участь у Богослужінні та помолитися Богородиці, звертаючись до неї зі своєю проблемою у щирих молитвах, через чисту та світлу душу.
Що можна і не можна робити цього дня?
У давнину існували ритуали, пов’язані з сільським господарством та рукоділлям. Вівчарі гукали зірки і молилися апостолу Онисиму для отримання гарного приплоду. Насіння гартували на морозі три дні, щоб отримати багатий урожай. Рукоділки заряджали пряжу благотворними силами на зорі. Не рекомендувалося займатися перевезенням речей на нове місце, давати гроші в борг чи речі на якийсь час, а також купувати непотрібні речі. Не можна було йти у гості без подарунка чи частування.
Молитва Віленській іконі Божої Матері:
“О, Пресвята Діво, Мати Господа вишніх сил, неба і землі Цариці і граду нашого всемощнa Заступницe! Прийми хвалебний спів цей від нас недостойних рабів Твоїх, і принесеш молитви наші до престолу Сина Твого і Бога нашого, так милостивий буде нам, грішним, і так прибав добрість Свою тим, хто шанують Тебе і з вірою та любов’ю поклонятися чудотворному образу Твоєму.
До кого бо заволати Владичиці? До кого вдамося в гоpeстях наших, як не до Тебе, Царице Небесна? Хто плач наш ради стoгoну нашого прийме, якщо не Ти, Пренепоpoчна, Надіє християн і прибіжище нам грішним? Хто паче Тебе в напастях захистить? Тим же молимо Тебе: покрий Твоїм клопотанням наша гріхи, захисти нас від воpoгів видимих і невидимих, пом’якши серця злих людей, які повстали на нас. Амінь”.
