Після кожної молитви, виголошеній в храмі або будинку, православні християни кажуть слово «амінь». Але те, що це слово постійно виголошується, далеко не говорить про те, що всі знають і розуміють його справжнє значення, повторюючи просто механічно. Якщо уважніше вивчити словники, знайти правила вживання цього слова, то можна сказати про те, що виголошується воно в декількох випадках, має важливе символічне значення.
Слово «амінь», якщо переводити його з грецької і єврейської мов, буде ідентифікувати такі наші поняття, як вірність і істинність. Тобто слово говорить про те, що все вище сказане є вірним і правильним. Слово «амінь» – це термін, який використовується в декількох випадках, маючи своє символічне значення.
Говорячи після завершення молитви «амінь», людина підтверджує, що вона завершила своє звернення до Бога і закінчила молитву. Виголошується це слово і після читання Святого Письма, а також численно згадується на Божественній літургії, будучи свого роду літургійної формулою.
Слово часто зустрічається в Святому Письмі, де є прямим підтвердженням того, що всі Божественні істинні, зазначені в Біблії, є вірними і правильними. Це слово є свого роду підсилювачем вірності Божественних істин. Якщо уважно почитати Новий Завіт, то можна відстежити той факт, що саме слово «амінь» часто промовлялось апостолом Павлом, а ще слово часто вживав Сам Христос, підтверджуючи, що все сказане Їм є достовірним і правильним.
Що ж стосується слова «амінь», що зустрічається в книзі Ісаї, то воно тут виступає, як одне з Божих Імен, підкреслюючи не просто вірність всього написаного в книзі, але і вірність Самого Бога.
Слово «амінь» – це термін, поширений не тільки в християнстві, а й ісламі і іудаїзмі, воно підтверджує істинність і безперечність сказаного, тому і виголошується після молитов, читання Святого Письма, а також в ході богослужінь. В Біблії це слово зустрічається вперше в Третій Книзі Царств, а ще воно використовувалося, як завершення урочистих клятв. Слово «амінь» було відповіддю народу на слова, вимовлені єпископами та священиками в процесі Богослужінь, що позначало згоду вірних з усіма виголошеними істинами. Якщо ще глибше вникнути в суть і історію цього слова, то про нього варто сказати таке:
в Новому Завіті слово «амінь» зустрічається 119 разів;
52 рази це слово було вжито в значенні, невідомому єврейським Священним книгам;
слово «амінь» стало дуже важливим літургійним терміном;
термін означає, що християни згодні з Волею Божою, повністю приймають її, є відповідальними за дотримання Божих Заповідей;
кажучи після молитви слово «амінь», християни висловлюють свою надію на те, що вона буде почута Господом;
якщо християнин говорить «амінь» – це значить, що він розуміє слова молитви або Священного писання, повністю приймаючи їх.
Останнім словом в Одкровенні святого Іоанна Богослова є саме «амінь», в черговий раз підтверджуючи, що все написане є вірним і правдивим.
У богослужіннях православної церкви саме слово «амінь» є з найбільш часто використовуваних, оскільки означає воно повну згоду з усіма текстами Святого Письма і їх достовірність. Це слово має для християн важливе значення, тому вони постійно виголошують його після молитов, повністю погоджуючись з Божою Волею і чекаючи його благословення.
Так, слово «амінь» почали активно використовувати і в різних фразеологізмах і фразах, але пряме відношення воно має саме до Біблії, використовуючись на підтвердження факту всього написаного і проголошеного. Слово «амінь», як ніби друк, що підтверджує достовірність Божих законів і Біблійних істин, тому воно дуже часто використовується православними християнами.
