«Чи може прокляття матері якось вплинути на життя? У нас із мамою давній конфлікт, я у 17 років пішла жити до батька і вона досі (а мені зараз уже 34 роки) не вибачила мені цього, вважає зрадницею. Зараз вона тяжко хворіє, я допомагаю в міру можливостей — приїжджаю, привожу продукти, ліки, прибираю в квартирі, готую їжу і кожен мій приїзд супроводжується лайкою. Кілька разів мати казала: “Будь ти проклята”. Я читала, що материнське прокляття може отруювати життя, боюся цього».
На запитання відповідає священик Олександр:
— Звісно, наші стосунки з батьками дуже впливають на наше життя. Адже невипадково ми читаємо в Євангелії про те, що «якщо згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, то залиш свій дар і примирись з братом твоїм». Тобто наші стосунки з ближніми безпосередньо впливають і на наші стосунки з Богом і на все наше життя.
Якщо ж йдеться взагалі про батьків, то це особливий випадок, бо батьки — це найважливіші люди в нашому житті і перші, з якими ми вчимося в принципі вибудовувати якісь стосунки.
І, звичайно, є заповідь про шанування батьків і не випадково саме в ній йдеться про те, що від того, з якою повагою, з належною чи ні, ми ставимося до батьків, залежить навіть не наша майбутня доля у вічності, а безпосередньо тут – довголіття та благополуччя. І тому, звичайно ж, батьківське ставлення багато важить.
Але водночас я думаю, що в цьому конкретному випадку треба враховувати деякі особливості. По-перше, цей конфлікт триває довго, час має лікувати, заспокоювати, тим більше вік і хворобу, все це має якось людину налаштовувати на якийсь покаяний настрій. Тут йдеться навіть про покаяння, і про примирення з ближніми, з найближчими родичами насамперед.
Судячи з питання, дочка намагається зі свого боку все зробити для того, щоб примирення відбулося, але мама не відповідає взаємністю. І це говорить про те, що ті слова прокляття, які мама вимовила, не повинні дочку лякати, засмучувати, не потрібно приймати їх близько до серця.
Святитель Василь Великий говорить про те, що якщо ти чуєш злослів’я на свою адресу, то не дратуйся, подумай, якщо це злослів’я виправдане, якщо те, що про тебе говорять — правда, то виправися. А якщо те, що про тебе говорять – брехня, то просто ігноруй і залишайся спокійним. І продовжувати робити те, що вона робить. І покривати це коханням. Чи не реагуєти лайкою на лайку, тим більше, прокляттям на прокляття, постаратися не ображатися.
Надію втрачати не варто. Можливо, саме це добре ставлення, турбота, кохання, яку дочка надає матері в такій важкій ситуації, допоможе їй зрештою змінитися, перестати і в серці, і на вустах зберігати злість і тим більше прокляття на адресу своєї дочки.
