Молитися за благополуччя своєї родини – це природньо для кожної людини, навіть якщо вона не вважає себе віруючою. В тяжку хвилину людина звертається до Вищих сил про допомогу. Але не можна і відноситися до молитви як до засобу вирішення усіх проблем. Проте якщо молитва буде щирою та від душі – Господь почує Ваші прохання.
Молитва:
“О, Преблагословенна Мати Воплоченого Слова і наша Найсолодша Матір! Я тут, у Престола Небесної Благодаті та біля Твоїх стіп, з відкритим серцем і любов’ю, благаю: нехай за Твоїм заступництвом всемогутній Господь Своєю милістю і любов’ю вселить в серце мого чоловіка (ім’я) і моїх дітей (імена), моїх онуків (імена) мир, любов і потяг до всього доброго і праведного, тверде бажання і намір слідувати за Божою правдою і волею.
Ублагай Твого Божественного Сина не допустити нікого з моєї сім’ї до розлучення і тяжкого розтавання, до тяжких і невиліковних хвороб, до передчасної і наглої смерті. Нехай наш дім і всі ми, хто проживаємо в ньому, будемо захоронені від пожежі і повені, від нападу злодіїв і ворогів, від всяких та різних злих і небезпечних обставин, нечистого і заздрісного ока та язика.
А ми будемо прославляти й дякувати Богові та ублажати й шанувати Твоє святе Ім’я – нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.”
Діва Богородиця походить із архієрейського роду. Але батьки Пресвятої Богородиці були більш відомі своїм смиренням та милосердям. Все їхнє життя було присвячено любові до Господа і людей.
Благочестиві Іоаким та Анна довго страждали і плакали, через те, що в них не було дітей. Але Господь, що живе на небесах, бажаючи явитися на землі і пожити з людьми, вибрав саме їх – святих праведників і дарував їм благодать свою: «родити Дочку, через яку буде дане спасіння всьому світові». Так Бог благоволив, щоб на початку новозавітної благодаті був створений нерукотворний храм – Пречиста, Преблагословенна Діва Марія.
Преблагословена Діва народилася в невеличкому місті в Назареті, що в перекладі означає цвітуче, увінчане і сокровенне місце. Пам’ятаючи про свою обіцянку принести в дар Богу народжене дитя, батьки берегли Діву Марію як зіницю ока, відаючи за особливим одкровенням Божим, що Вона буде світлом для всього світу та обновленням людського єства.
Тому Її виховували з особливим благоговінням, любили не тільки як дочку, так довго очікувану дитину, але й поважали як Панну свою, пам’ятаючи ангельські слова, сказані про неї, і провідуючи духом, що повинно над нею звершитись.
Марія повсякчас стоїть перед нами, як Чиста й непорочна Діва, її почитають як Приснодіву, Вседіву.
Почитання Марії й християнство нерозривно пов’язані між собою. Христос, Син Божий, «Сонце» справедливості наділяє свою матір високим достоїнством і особливим блиском у християнстві.
