Сьогодні згідно з церковним календарем, день святій Меланії – покровительки домашнього вогнища, вагітних і породіль. Вечір цього дня в народі називається Щедрим. Традиційно 13 січня у час сімейної вечері на стіл подаються страви, щедро приправлені жиром тваринного походження, і м’ясні страви – в знак закінчення суворого посту і великої радості від народження Сина Божого, коли православні їдять кутю з узваром, співають обрядові пісні і славлять Богонемовля.
13 січня – це ще і Василів вечір і Старий Новий рік і Щедрий вечір. Прийнято було опівночі струшувати сніг з дерев – це обіцяло хороший врожай. Якщо на Василів вечір вітер приходить з південного боку, це обіцяє хороший улов риби. Якщо вітер 13 січня дме зі Сходу, то буде гарний врожай фруктів.
Традиції і прикмети: що не можна робити в день преподобної Меланії:
У давнину українці вважали, що в цей день не слід вимовляти слово “тринадцять”, а також вважати дрібні монети, адже це принесе сльози на весь рік.
На новорічному столі обов’язково повинні бути страви з свинини.
А ось є птицю і рибу в новорічну ніч було поганою прикметою, тому що вважалося, що щастя “полетить” або “попливе” з дому.
Дівчата пекли і обрядові булочки – балабушки, за якими ворожили на судженого. Балабушки розкладали на лавці і запускали голодного собаку, чию балабушку він ухопить першим, та дівчина першою і вийде заміж. Подавали до столу і вареники з “сюрпризами”: всередину кожного вареника додавали різні незвичайні “начинки”. Якщо комусь попадалася борошно – це до муках, квасоля – до дітей, гудзик – до віднови, цукор – до хорошого життя, сіль – до важкого життя, перець – до несподіванок, мотузочок – до дороги, копієчка – до грошей.
Доброю прикметою вважається, якщо за столом збереться парна кількість гостей. Якщо так не виходить, господарі повинні поставити порожню тарілку. Коли все починають їсти, не можна вставати з-за столу, у господині все повинно бути під рукою.
Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. А після вечері треба було обов’язково зайти до сусідів і попросити один у одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді.
Святкування зазвичай був веселим, і гості сиділи до півночі. Молодь ходила всіх вітати і засівати пшеницею, бажаючи щедрого Нового року. Дуже хороший знак, коли зернята впадуть не тільки на паркет або килим, а й на господарів (як свята вода) – тоді треба чемно вклонитися. Господарі давали посіпальніку що-небудь в подарунок, а розкидані їм зерна ретельно збирали, зберігали до весни і при посіві змішували з іншими насінням.
Також українці вважали, що свято не варто зустрічати в темному одязі.
