У суспільстві, у якому науково-технічний прогрес йде стрімкими темпами, численні цінності втратили значення для людини. Більшість людей намагаються уникати слова «смерть», а всяке нагадування про неї зазнає ігнорування.
Яка відповідь має бути на запитання: “Як ти живеш?”
«Запитають тебе, як ти живеш, а ти перехрестись і скажи: „За все слава Богу, що Господь дав, те й прийму“. Про дітей нікому не скаржся, крім святих угодників і Божої Матері, і не хвалися, не дратуйте ворога. Буде погано – людям радісно, буде добре – викличеш заздрість.
Сучасні люди ставляться до загибелі досить негативно. Як правило, смерть сприймається як негативна подія або як страшна непоправна втрата. Коли з життя йде наша рідна чи близька людина, ми зазвичай вимовляємо такі слова: «Ми її втратили».
Людина починає журитися що не зуміла вчасно запобігти біді: не дала необхідних ліків, не викликала швидку, не змогла надати першу допомогу. Найчастіше ті люди, які не мають достатніх знань у галузі питання смерті, намагаються будь-якими шляхами обходити цю тему, ігнорувати її, вигадувати будь-які обхідні шляхи. В результаті дуже часто люди живуть таке життя, яке позбавлене будь-якого сенсу. Кожному православному християнину варто пам’ятати, що смерть ніколи не буває випадковою.
Дуже часто питання про те, чому відбувається смерть, люди ставлять коли, наприклад, в автокатастрофі гине кілька людей. Хіба може їхня смерть бути невипадковою? Так, саме так і є. Щоб розібратися в цьому, потрібно зрозуміти таке. Кожна людина грішна, і вона народжена від таких самих грішних людей, як і вона сама. Внаслідок розмноження людство почало дробитися. А як відомо, чим більше ділитиме ціле, тим слабшим воно буде. Стає слабкішим здоров’я, слабшає і духовне життя.
Апостол Павло промовив такі слова:
“як через одну людину гріх увійшов у світ, а через гріх смерть, і тому смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили” (Римлян 5, 12).
На сторінках Біблії міститься чітка, жорстка та ясна інформація про те, що Бог посилає людям смерть лише у двох випадках! У разі третій варіант відсутня.
Опис першого варіанта:
Перший випадок, коли відбувається смерть наступний. Іноді буває так, що люди досягають певного рівня розвитку духовного життя, який є своєрідною межею, на яку здатна людина. Тоді Бог може забрати людину, а точніше, Він забирає її, щоб душа була врятована. Навіщо і чому це відбувається?
Це трапляється для того, щоб не чекати того моменту, коли гріхи людські вплинуть на духовне життя і призведуть до різного роду розбещень. Щоб урятувати людину, запобігти цьому згубному процесу, Господь рятує, попереджає духовну загибель. Він забирає людину тоді, коли вона готова до вічності.
Опис другого варіанта:
Другий випадок, коли трапляється смерть, відбувається тоді, коли люди поринають у гріховність. Дуже часто ми це не помічаємо, але від погляду Господа ніщо не сховається. Бог бачить усе!
Гріхові узи сковують людину, гріховність стрімко прогресує. Безліч природних катаклізмів, масових людських страждань є наслідком того, що люди обрали шлях смерті, грішний шлях. Людина вже не в змозі стати на шлях виправлення, а якщо встане, то це може лише посилити ситуацію.
Господь піклується про людські душі. Він не дозволяє грішній людині загинути і потягнути за собою інших людей. Господь забирає людину з усіма її гріхами. Так Господь піклується. Він не дозволяє опинитися на тій «глибині страшних мук», на якій могла б опинитися людина.
Тому не від смерті треба тікати, а від гріха. Необхідно пам’ятати, що смерть — це суд Божий. Тоді Господь матиме сенс нас на землі тримати. Ми будемо потрібні і Богу, і оточуючим людям, якщо завжди пам’ятатимемо про це.
