У вік постійного спілкування, коли ділитися кожною деталлю нашого життя стало нормою, давня мудрість православного християнства нагадує нам про силу та необхідність мовчання.
Православні старці, яких шанують за їхню духовну проникливість, підкреслюють важливість дбайливого ставлення до своїх слів. Скромні і мудрі старійшини православної віри застерігають від поширення деяких тем, наголошуючи, що огульне розголошення може бути шкідливим і завдати величезних збитків у житті.
Що це за теми і чому православні християни повинні зберігати їх у таємниці, навіть від родини та близьких друзів?
Ось 10 тим, які вони радять нам тримати в секреті, кожна з яких оповита святістю розсудливості та смирення.
1. Уникайте пустих розмов
Першою річчю, про яку не слід нікому розповідати, є лайливі, злі слова, почуті від інших людей.
Святі отці суворо забороняють висміювати інших. Вони кажуть: «Оголоси спершу свої немочі, потім говори про чужі». «Горе нам: свої недуги дуже майстерно приховуємо, а про чужих так старанно розмовляємо».
Пусті розмови, чи плітки, не ведуть ні до чого, крім відволікання уваги та духовного розкладання. Православні старійшини навчають, що слова повинні бути осмисленими і цілеспрямованими, вносячи свій внесок у настанову тим, хто їх чує.
На життєвому шляху легко натрапити на бруд пустих пліток, зловмисних розмов і негативних впливів. Ми можемо ненароком забруднити свій одяг або взуття під час прогулянки, і так само ми можемо заплямувати свої душі. Ті, хто приходить додому і повторює все, що чули від дурнів, нічим не кращі за тих, хто заходить до будинку, не знімаючи брудного взуття та одягу.
Старійшина Фаддей сказав: “Наші думки визначають наше життя”.
Так само, як бруд прилипає до нашого взуття, негативні та шкідливі думки осідають у наших умах і серцях, впливаючи на наші дії та погляди на життя.
2. Ваші плани на майбутнє
Друге, про що не потрібно говорити – це ваші плани на майбутнє.
Старійшини радять бути скромними та стриманими щодо планів на майбутнє.
Старець Паїсій Афонський мудро зауважив: «Ти свої власні плани постачаєш попереду Божих планів, тому страждаєш. Довірою Богові та смиренністю вирішуються всі проблеми».
Наші плани часто недосконалі та вразливі до зовнішнього впливу. Передчасне розкриття планів може викликати сумніви та втручання, що може спричинити зрив наших намірів.
3. Ваша участь у благодійності
Третя дія, яку слід зберегти у секреті – це ваша участь у справах благодійних.
“Нехай ліва рука твоя не знає, що робить права”, – сказав Ісус у Євангелії від Матвія 6:3.
Цю глибоку мудрість поділяють старійшини, які радять зберігати наші благодійні справи в таємниці. Хвастовство нашими добрими справами знижує їхню духовну цінність і може призвести до марнославства. Вони нагадують нам, що справжня благодійність відбувається в тиші та смиренності.
4. Четверта заборонена тема – це домашні сварки та сімейне життя загалом.
Сімейні справи священні та складні. Старійшини навчають, що публічне обговорення домашніх сварок та сімейного життя може призвести до непотрібних міркувань та конфліктів. Збереження цих питань у таємниці зберігає гідність сім’ї та сприяє створенню атмосфери, в якій проблеми можуть вирішуватись з любов’ю та повагою.
«Про дітей нікому не скаржся, крім святих та Матері Божої. І не хвалися, не дратуй ворогів. Буде погано – людям радість. Буде добре – викличеш заздрість».
5. Утримуйтесь від поганих відгуків про владу
“Почитайте всіх людей. Любіть братерство. Бійтеся Бога. Почитайте царя”, – радить 1 Петра 2:17.
Погані висловлювання про владу, чи то світську чи релігійну, підривають повагу та порядок. Старці навчають, що, хоча боротися з несправедливістю і доречно, робити це слід з повагою і в дусі конструктивного діалогу.
6. Утримуйтесь від хвастощів
Шоста заборонена тема – це тема нашої власної мужності та героїчних вчинків.
«Хай інший хвалить тебе, а не твої уста» (Приповісті 27:2).
Розмови про наші власні досягнення і героїзм можуть швидко перетворитися на хвастощі. Господь часто відчуває нас як зовні, так і внутрішньо, причому останнє відоме лише нам і Богу.
Святий Антоній Великий одного разу сказав: «Я бачив усі пастки, ворогом розставлені на землі, і зітхнувши: «Хто зможе їх обійти?». Тоді я почув голос, що сказав: смиренний.
Хвастовство не лише відбиває зарозумілість, а й віддаляє нас від смирення, яке є наріжним каменем духовного зростання. Православні старійшини наголошують на важливості того, щоб вчинки, а не слова говорили про наш характер.
7. Не обговорюйте духовний досвід легковажно
Сьома тема, про яку слід промовчати, – це тема, яка стосується наших духовних знань.
«Не давайте святині псам, і не кидайте ваших перлів перед свинями, щоб вони не попрали його ногами своїми, і, звернувшись, не роздерли вас». (Нагірна проповідь (7:6))
Духовне знання – це дар, набутий важким трудом, яким слід ділитися з обережністю. Преподобний Серафим Саровський застерігав від випадкового обміну духовними переживаннями, оскільки вони священні та особисті. Недоречне обговорення може призвести до нерозуміння. Старійшини радять ділитися такими переживаннями лише з духовним батьком або кимось, хто має таку ж духовну зрілість. Старійшини радять розкривати такі знання лише тим, хто готовий їх отримати, щоб це допомагало, а не збивало з пантелику інших.
8. Ваші аскетичні практики
Восьмою темою, яку Старці радять «оточити таємницею», є наша аскетичність.
Святий Силуан Афонський сказав: “Тримай свій розум у пеклі і не впадай у відчай”.
Це глибоке висловлювання наголошує на важливості смирення і витримки.
Аскетизм передбачає самодисципліну та самопожертву заради духовного зростання. Преподобний Серафим Саровський радив, що відкрите обговорення аскетичних практик може призвести до духовної гордині. Аскетичні зусилля слід тримати між собою і Богом, стежачи за тим, щоб вони залишалися справжнім виразом відданості, а не джерелом марнославства.
9. Ваші молитви
Дев’ятою секретною темою Старці вважають наші молитви.
Молитва – це глибоко інтимний діалог із Богом.
Про це ж говорив свого часу і Святитель Феофан Затворник: «Яке наше ставлення до Бога, така молитва, таке і ставлення до Бога».
Громадське поширення молитов може перетворити їх на уявлення, підірвавши їх справжній духовний зв’язок.
І, нарешті, десятим таємним дійством Старці вважають піст.
Показний піст безглуздий і гріховний в очах Бога. Справжній піст, здійснений у смиренності та таємниці, допомагає нам зростати в чесноті та покаянні. Як і у випадку з молитвою, піст має бути не показним, а щирим підношенням Господу.
Зберігаючи в таємниці певні аспекти нашого життя, ми розвиваємо більш глибоку та справжню духовність. У мудрості мовчання ми знаходимо шлях до істинного смирення, спокою та духовної глибини.
