Вони не шукали одне одного. Ці 40 чоловіків працювали разом у охороні царя. Як сказали ми зараз, відповідали за безпеку Його Величності. Але то були не просто охоронці. Це була справжня особлива почесність дружина безстрашних воїнів, які за своє життя не програли жодної битви, жодної битви. І не лише на полі бою, а й на місці служби у палаці.
Це були справжні красені – високі, спортивні, сильні духом, витривалі. І всі ці 40 богатирів на відміну від інших представників царської охорони, що поклонялася ідолам, вірили у Христа.
Якось головний начальник над вартою Агріколай дізнався про їхню віру. І страшенно був обурений. Але марно воїни, які прибули за його вказівкою, чекали на подальші розпорядження. Замість нових походів і битв Агриколай запропонував їм відмовитися від віри в Христа і поклонятися ідолу, приносячи йому жертву. Але у відповідь воїни одноголосно відмовилися. На них не вплинули навіть погрози позбавлення звань. Коли ж сміливців для залякування відправили до в’язниці – вони лише посміхнулися. Мовляв, нас цим не налякаєш!
Між воїнами була справжнісінька молитва за угодою, про яку у Святому Письмі сказано: «де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, Там Я серед них».
Їхня сила – у їхній вірі!
Більше того, сміливці витягли з цього факту явну користь. І в результаті в’язниця, а по-нашому в’язниця, стала для них місцем ближчого знайомства.
По-перше, воїни домовилися молитися всі разом, пильнуючи при цьому до ранку. І так вони провели в молитві 7 днів. У в’язниці воїни голосно співали 90-й псалом «Живий у допомозі Вишнього». Опівночі їм з’явився Господь і сказав: «Добро є початком вашого визволення, але терпеливий до кінця, той буде спасенний» (Мт. 10:22).
Треба сказати, за цей час їхня віра настільки зміцніла, що фактично між ними була справжнісінька молитва за угодою. Та сама, про яку у Святому Письмі сказано: «де двоє чи троє зібрані в Моє ім’я, Там Я серед них». (Євангеліє від Матвія 28:18:20).
І далі:
«Ісус підійшов і сказав їм: «Мені дана вся влада на небі та на землі.
Тож ідіть, і готуйте учнів у всіх народах, хрестячи їх в ім’я Отця, Сина та Святого Духа.
І навчаючи їх дотримуватися всього, що я наказав вам. І я з вами всі дні до завершення цієї системи речей».
Сенс сказаного у цьому, що сила молитви, сказаної за домовленістю, зростає багаторазово. Саме тому цей шлях показує нам Сам Господь. А право вибору, звичайно ж, залишається за тими, хто молиться.
Христос допоміг їм не лише зміцнитись у вірі, а й показав диво. І не одне.
Коли чоловіків намагалися забити камінням по обличчю, то жоден камінь не торкнувся воїнів. Навпаки, каміння на очах у всіх відлітало у бік виконавців акта покарання.
Їхнє число 40 неможливо було розірвати. І навіть коли вони стояли в зиму до пояса в крижаній воді роздягненими, лише один, не витримавши випробування, втік грітися в лазню. Але, до речі, йому це не вдалося. Вже увійшовши до гарячої лазні, втікач загинув від різниці між низькою та високою температурами. Але, на подив мучителів, ряди воїнів відразу поповнив стражник з тюремної охорони. І воїнів знову стало 40!
Сміливці стояли в холоді і молитві, Господь не залишав їх. Несподівано вода стала теплою, як у ванні. І воїни почали зігріватися. І 40 німфів раптом засвітилися над головами всіх мучеників. Так число 40 стало нерозривним. А дух кожного воїна піднімав і надихав кожен рядок рятівної молитви, яку читали спільно.
Вони зазнали багатьох мук, останнім з яких стало спалення. Але коли останки святих 40 мучеників севастійських були скинуті в річку, Господь зберіг їх. Через три дні мученики з’явилися уві сні блаженному Петру – єпископу Севастійському, і наказали взяти їх останки з дна річки і поховати. Той разом із кліриками прийшов уночі до річки. І що вони побачили? Останки мучеників, навіть їхня мала частка, світилися в темряві. Всі вони були зібрані та перенесені в належне місце.
Імена святих мучеників: Кіріон, Кандід, Домн, Ісіхій, Іраклій, Смарагд, Євноїк, Валент, Вівіан, Клавдій, Пріск, Феодул, Євтихій, Іоанн, Ксанфій, Іліан, Сисіній, Аггій, Аетій, Флавій, Акакій, Олександр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Дометіан, Гай, Леонтій, Опанас, Кирило, Сакердон, Микола, Валерій, Філоктімон, Северіан, Худіон, Мелітон, Аглай.
«Сорок чоловіків, у яких у окремих тілах була ніби одна душа, у злагоді та однодумності віри показали терпіння в муках, однакову стійкість за істину. Всі подібні один до одного, всі рівні духом, рівні подвигом; тому й удостоєні рівночесних вінців слави».
У 40 мучеників севастійських зазвичай просять:
• про прощення гріхів
• про допомогу засмученим і обвинуваченим
• про звільнення від бід видимих і невидимих
• від нещасних випадків, від зла ворожого
• про дарування захисту честі та гідності
• захистити від втрат, зради, зневіри, ганьби.
Про захист душі, втіху
Молитва 40 мученикам Севастійським:
О, святі, славні сорок страстотерпців Христових, що в місті Севастії заради Христа мужньо постраждали. Ви через вогонь та воду пройшовши і як друзі Христові у спокій Небесного Царства увійшовши, щиро молітеся до Пресвятої Трійці за рід християнський, особливо за тих, хто шанує святу пам’ять вашу і з вірою та любов’ю у молитвах звертається до вас.
Виблагайте у Всещедрого Бога прощення гріхів наших і життя нашого виправлення, щоб, у покаянні та нелицемірній любові один до одного перебуваючи, зі сміливістю стали на Страшному Суді Христовому і вашими молитвами праворуч Праведного Судді стали.
О, угодники Божі, будьте нашими захисниками від усіх ворогів видимих та невидимих, щоб під покровом ваших молитов ми визволялися до кінця життя нашого від усякої біди, зла та небезпеки, і так прославляли велике та гідне поклоніння повновладної Тройці: Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
