Молитва є лише певним набором слів чи потрібними є ще якісь додаткові умови? Як треба правильно молитися?
Правильна молитва – це молитва, що здійснюється з увагою, благоговінням та покаянням. Там, де цього немає, там немає молитви. Я щось прочитав, потім схаменувся: «А що ж я сказав?» Я зрозумів: “Я не молився. Прочитав, як папуга. А молитви і не було».
Можна все життя читати молитви, все життя відправляти богослужіння і жодного разу не помолитися… Перебуваючи в повному самообмані… Думаючи, що ти молишся.
Який результат? Ми нічого не маємо. Все життя молимося – і жодних плодів. Більше того, жодних плодів – це було б ще півбіди. Є величезна небезпека для тих, хто часто молиться, вірніше, вичитує молитви — уявити себе. Якщо людина часто ходить до церкви, часто здійснює богослужіння, часто читає молитви, то може зрости дика зарозумілість, звідси — фарисейство. Це самогубство людини.
Розуміння молитви є дуже важливим. Що при цьому святі отці наголошують? Вони кажуть, що правильна молитва може здійснюватись тільки на ґрунті правильного морально-християнського життя.
У чому вона полягає це правильне морально-християнське життя? Якщо ви не прощаєте один одного, то з якою молитвою можна звертатися до Бога? З якого дива Бог повинен прощати мене, якщо я сам не прощаю?
Виявляється, умовою того, що наша молитва буде почута, є прощення інших. Потрібно зрозуміти, що всі ми хворі, всі до однієї людини. І тому треба спускатися до недуг іншої людини. Це не означає, що треба потурати. Треба зрозуміти, що так само, як я не можу не засуджувати, не заздрити, не об’їдатися, так і інший не може не красти, не лихословити, не бути жадібним.
Важливо не засудити людину. Поки в душі цього розуміння немає, наша молитва розвалюється, як картковий будиночок.
Щоб навчитися молитися, потрібно, як кажуть святі отці, починати з найкоротшої молитви. Наш розум настільки слабкий. Насправді не можемо і дві хвилини протримати увагу до молитви. Саме тому потрібно починати з найкоротшої молитви. Висвітлена тисячолітнім досвідом святих отців такою молитвою, безперечно, є молитва Ісусова, яка звучить дуже просто:
«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».
Хто не зможе вимовити цю молитву? Чи сидимо ми, стоїмо чи йдемо… Хто не може? Лише той, хто не хоче.
Виявляється, ця коротка молитва, яку ми можемо вимовити з повною увагою і, наскільки це можливо, за участю серця, привчає наш розум і нашу душу до молитви.
Той, хто хоче навчитися молитися так, щоб молитва справді стала зв’язком з Богом… Хто хоче хоч трохи відчути Бога, про якого ми так багато говоримо, той має навчитися молитися. Ця коротка молитва – це велике благодіяння, яке відкрите досвідом великих людей.
Згадав, скажи від щирого серця… Якщо можна поставити собі за правило — хоча б 10 таких молитов на день. Це складно насправді. Але дуже важливе правило (рішення) для себе самого.
Сутністю нашого духовного життя є молитва. Там, де нема молитви, немає духовного життя. Ще раз повторюю, не важливо, скільки ходимо до церкви, скільки служимо літургій та всенощних… Так, скільки завгодно. Головне – як робити? Вимовляючи вголос. Головне – кому? Богові.
Спробуйте прийти до начальства та протараторити йому якісь прохання та побажання. І коли він побачить, що ви кажете безглуздо, я думаю, що розмова довго не триватиме. А тут перед Богом…
Ось вона і причина, чому ми залишаємось без плодів. Молячись, ми не молимося, на жаль. Щоб отримати хоч якийсь плід, треба молитися правильно. Бо молитва є основою духовного життя. Центр духовного життя. Тільки вона пожвавлює.
Молитва є зв’язком з Богом. Необхідний зв’язок. Без молитви ми забуваємо про найголовніше, що наголошували святі отці, про що постійно нагадували… Про те, що ти, людина, тут не вічна.
Живе людина, а другого дня — і померла. Все, що мав, залишено. Усі плани, усі надії, усі мріяння – все залишено. Хто знає, коли це станеться?
Святі отці попереджають про це. Потрібно це пам’ятати і тверезо оцінювати. Християнство, до речі, на відміну від інших релігій, цим нагадуванням над засмучення наводять людини, а радість. Яку ж радість? Що за радість?
Ми всі, хто живе, — гусениці, що повзають по землі і харчуються листям. А потім гусениця лялька, «вмирає». Але що ж далі? З цього кокона випархує метелик. Порівняйте тільки: гусениця і метелик.
