Про неї сказано: «Май вона колір, почорніло б біле світло». Її слід — духовна руйнація, приниження та смерть. Вона проникає в нас непомітно та дуже швидко виїдає зсередини. Ось чому Сократ сказав, що вона – виразка душі.
Йдеться про нашого смертельного ворога, ім’я якого — заздрість.
Заздрість подібна до молі. Ця комаха з’їдає одяг, у якому народжується. Так само і заздрість – глине серце, в якому поселяється.
У чому суть заздрощів?
Великий тлумачний словник визначає заздрість як «почуття досади, роздратування, викликане перевагою, успіхом, благополуччям іншого».
«Заздрість зачиняє небо, засліплює розум, затьмарює душу, засмучує Бога і веселить бісів»
Заздрість народжується, коли починається успіх іншого, і зникає, коли у суперника починаються проблеми. Нам легше поспівчувати, ніж порадіти за когось.
Звідки вона постала?
Біблійні приклади
Ще до створення землі на Небесах існував Бог та Його ангели. Знаходився серед них осінній херувим, який у Біблії названий «сином зорі», «печаткою досконалості», «повнотою мудрості» та «вінцем краси» (Єз.28:13-17).
При всій своїй досконалості цей ангел був незадоволений, позаздрив Богові, підняв заколот, повстав проти Всевишнього і був скинутий Богом на землю, де став сатаною, що несе зло у світ (Іс.14:12-15). Ставши жертвою власної гордості та заздрощів, диявол до цього дня намагається посіяти насіння заздрощів у серця людей, щоб потім це насіння виросло і принесло свої гіркі плоди.
І ці плоди не змусили на себе чекати.
Першими піддалися на спокусу диявола Адам і Єва (Бут.3: 3-6). Вони, як і той осінній херувим, захотіли бути як боги, піддалися спокуси сатани і порушили наказ Бога «не є від дерева пізнання добра і зла». Так гріх увійшов у світ і з того часу став передаватися з покоління до покоління.
Далі Каїн не впорався з тим, що Бог прийняв жертву Авеля, а його жертву відкинув. Заздрість переросла в ненависть, і Каїн убив брата (див.Бут.4:3).
Брати Йосипа з заздрощів продали свого брата в рабство, хоча спочатку теж хотіли вбити його (див. Бут. 37 глава).
Саул із заздрощів усе життя переслідував Давида (див. 1Цар. 31 глава). Коли Давид почав здобувати перемоги на війні з филистимлянами і його стали вихваляти в народі, у Саула в серці оселилася заздрість і бажання вбити Давида. Він відправляв його на війну знову і знову. Але Бог підтримував Давида, бо той не заздрив Саулу, а ставився до нього як до помазаника Божого.
У результаті Саул сам зазнав великої поразки в бою з филистимлянами, втратив своїх синів і сам загинув, вчинивши самогубство. Він поніс гіркі плоди заздрості на самому собі. (1Цар.31:4).
І найстрашнішим плодом заздрощів стала смерть Христа. Так, такий був Божий план, Христос прийшов на землю, щоб постраждати і померти за рід людський, але мотивом до розп’яття була саме заздрість. Священики і книжники побачили, що за Христом ішли натовпи народу, Його слухали, у Нього навчалися. Вони позаздрили Ісусові і відправили Його на суд до Пілата, де було винесено вирок про розп’яття, хоча сам Пилат знав, що «першосвященники зрадили Його з заздрості» (Мар.15:10).
Таким чином, заздрість – це дитина гордості та мати ненависті та смерті.
Десята заповідь
Біблія називає заздрість гріхом, порушенням десятої заповіді, яка говорить: «Не бажай вдома ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що в ближнього твого» (Вихід 20:17).
І цей гріх стоїть нарівні з перелюбом, злодійством, вбивством та іншими.
Але якщо решта гріхів відбувається явно, то цей гріх невидимий, тому особливо небезпечний. Один Бог знає, що на людському серці. І тільки сама людина має розпізнати в собі заздрість та боротися з нею.
Заздрість виникає через гордість та неправильне почуття справедливості. Мовляв, чому Бог когось обдарував, а мене нема?
Просто бажати чогось хорошого це нормально. І навіть у Біблії написано: «… завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом» (Фил.4:6). Але ж не можна бажати чужого! Заздрісна людина завжди бажає мати те, що їй не належить. Причому предметом заздрості може бути як матеріальне багатство, так і нематеріальні речі (краса, успіх, чеснота, здоров’я, діти, стосунки, поїздки, чужий чоловік чи дружина та багато іншого). У кого що болить, той заздрить тому. Заздрять іншим людям, часом не знаючи, що стоїть за тим чи іншим успіхом і що за кожен успіх, як правило, заплачено свою ціну.
Бажання мати те, що Господь визначив іншій людині, суперечить Божим планам. Біблія стверджує, що Господь дає кожній людині те, що потрібно саме їй відповідно до Божого задуму. Виходить, що заздрість містить у собі прагнення здійснити власну волю, опираючись волі Бога.
Таким чином, заздрість – це незгода з Божою волею і, по суті, це бунт проти Бога.
Наслідки заздрості
1. Заздрість – великий руйнівник
Вона руйнує стосунки:– у сім’ї: чоловік чи дружина часом не дають розвиватися своїм половинкам, бо заздрять їм. У результаті відносини псуються, що може призвести навіть до розлучення.
– На роботі: підставляють, пліткують, підсиджують, обмовляють, навіть чаклують, щоб зайняти чиюсь посаду.
– У служінні: на жаль, і в церкві можуть виникнути проблеми через заздрість, якщо хтось почне страждати комплексом Саула і відсувати у бік свого суперника, Така людина та іншому не дозволяє розкрити Божі дари, і сама втрачає благословення.
«Вона звинувачує та судить без доказів, примножує недоліки, дає найменшим помилкам гучні назви; мова її сповнена жовчі, перебільшення та несправедливості»
– дружба руйнується, коли друзі заздрять.
– навіть маленькі діти страждають від заздрості.
Якось одній дівчинці подарували ляльку. На ранок ляльку знайшли всю порізану. На запитання, що трапилося, дівчинка відповіла: «Вона красивіша за мене».
2. Фізичні наслідки
Сучасна медицина довела, що заздрість, як будь-яка інша негативна емоція, активізує нервову систему, яка змушує напружуватися м’язи, частішає пульс, підвищує артеріальний тиск, порушує нормальну роботу травної системи. А якщо заздрість сильна та затяжна, то людина просто втрачає здоров’я.
Про це писав ще мудрий цар Соломон: «Коротке серце – життя для тіла, а заздрість – гнилизна для кісток» (Приповісті 14:30).
3. Духовні наслідки
Заздрість породжує безліч інших вад. Вона веде до осуду, ревнощів, наклепу. Так між людьми вишиковуються стіни ворожості, а часом і з’являється ненависть.
Але найголовніше: заздрісники ризикують втратити Царство Боже:
Гал.5:19-21: «Справи плоті відомі; вони суть: заздрість, гнів, чвари, розбіжності, [спокуси,] єресі, ненависть, вбивства, пияцтво, безчинство тощо. Попереджу вам, як і раніше, попереджав, що Царства Божого, що надходять так, не успадковують».
Як перемогти заздрість?
Спочатку потрібно чесно досліджувати своє серце.
1. Визнайте заздрість гріхом, а чи не просто емоцією чи рисою характеру. Не виправдовуйте себе, мовляв, усі заздрять.
2. Покайтеся перед Богом у цьому гріху загалом і за конкретні випадки. І щоразу кайтеся, коли знову грішите. Якщо не вдається самостійно впоратися з цим, шукайте допомоги, сповідайтеся перед служителем церкви.
3. Контролюйте свої думки і вчасно відганяйте їх, підкоряючи свій розум Слову Божому.
4. Ніколи не порівнюйте себе з іншими, а лише надихайтеся добрим прикладом оточуючих. Нехай це стане мотивацією до розвитку.
5. Радійте разом з тими, хто радіє, щиро вітайте інших, відзначаючи їх досягнення та успіхи.
6. Моліться за суперника, якому заздрите, благословляйте його і бажайте йому всього найкращого, як собі.
7. Прийміть себе як Божу цінність. Сам Бог так високо оцінив нас, що віддав заради спасіння кожного з нас Свого Сина. Це – найвища похвала, в якій ми здобуваємо гідність і самоповагу.
8. Наслідуйте Христа.
Христос нерідко стикався з багатшими та визнаними, але жодного разу не допустив думки про несправедливість чи суперництво. Він знав свій шлях і в усьому був слухняний Отцю. І нам слід довіритись волі Бога. Бог знає, що для нас краще. Іс.55:9: «Але як небо вище за землю, так дороги Мої вищі за дороги ваші, і думки Мої вищі за думки ваші».
9. Будьте вдячними передусім Богові. Але й людям. «Велике здобуття – бути благочестивим і задоволеним» (1Тим.6:6).
10. Кохання не заздрить!
Просіть Бога у ваших молитвах, щоб Він наповнив ваше серце любов’ю до людей. І тоді ви зможете перемагати не лише заздрість, а й інші погані якості.
Важливо пам’ятати: «Де заздрість і сварливість, там безладдя й усе погане» (Як.3:16). І навпаки – де радість за іншого, там успіх та благословення.