Блаженна Стариця Матронушка ніколи і нікого не намагалася повчати, наставляти та проповідувати. Була вона незмінно покірлива і скромна, а тому й не бачила себе в ролі вчителя – не могла вона ні засудити когось, ні дорікнути. При цьому Святу не можна було назвати жінкою багатослівною – вона не любила порожньої балаканини.
Однак, якщо Блаженна все ж вирішувала дати людині ту чи іншу пораду, то завжди ця порада була конкретною, чіткою і єдино вірною. Свята своїм духовним поглядом бачила, що саме необхідно духу кожного відвідувача.
Її чиста душа була дуже чутливою до високого і Божественного. Господь дозволяв їй бачити багато з того, що було незримо для всіх інших, і її вустами Він говорив з людьми про те, що було дійсно важливо для них.
Незважаючи на те, що Матронушка уникала ролі вчителя, люди продовжували до неї тягнутися і вчитися в неї.
Вона не любила наставляти, але до неї уважно прислухалися та записували її слова. Таким чином, Блаженна для багатьох була і наставницею, і проповідницею, і мудрим учителем.
Тихе і розмірене життя Блаженної, зрештою, і привабило до нього багатьох людей – і без слів багатьом хотілося бути поруч з Матронушкою, наслідуючи її служіння Господу, її духовну чистоту і прагнення Небесного Батька в тій мірі, наскільки це доступно простому, смертному людині.
Істини, проголошені Святої, не можна зарахувати до класичних настанов – її слова були схожі, швидше, на добру пораду або попередження, висловлене з бажання подбати і захистити від зла. До всіх оточуючих Матронушка ставилася з безмежною любов’ю та добротою, а тому, знайомлячись із висловлюваннями Блаженнішої, ми бачимо, що її поради залишаються актуальними й сьогодні. Її слова та істина, прихована в них, ніби зупиняють нас і змушують задуматися: а чи правильно ми вибудовуємо своє життя? Чи живемо ми згідно з законами Божими, чи не зраджуємо власну душу, чи не переслідуємо хибне і суєтне?
Блаженна рекомендувала людям «жити з молитвою», не знімати хрестик, і частіше осяяти хресним знаменням самих себе і все, що оточує, захищаючись таким чином від нечистої сили. Також Матронушка радила частіше брати участь у Церковних Таїнствах, говорячи так:
«…Захищайте себе хрестом, молитвами, святою водою і якнайчастіше причащайтеся… Перед лицями Святих ікон нехай завжди горить лампада».
Блаженна передбачала, що незабаром багато людей відвернуться від Господа, і їхня душа опанує злість. Тому Матронушка рекомендувала не забувати про обережність навіть у Храмі, адже там наш дух відкривається остаточно. Вона навчала зосереджуватися під час молитов, щоб не стати жертвою чиїхось поганих помислів:
«…У церкві не дивись на всі боки і молись, заплющивши очі чи дивлячись на ікону».
Матінка вчила не надавати великого значення снам:
«…Не варто звертати на них уваги, сновидіння бувають і від нечистого – так вони засмучують людей, обплутуючи їх поганими думками».
Звісно, бувають інші сновидіння – самій Матронушці та її близьким іноді снилися пророчі сни. Проте звичайним людям важко відрізнити справді значний сон від сну порожнього. Річ сновидіння – це рідкість, і, на думку Святої, найчастіше сновидіння малозначні.
Бажаючим зміцнитися у вірі матінка рекомендувала не одягати все чорне, не виділятися зі свого оточення, але, навпаки, підбирати звичайний і простий одяг, що не говорить про приналежність до тих чи інших духовних устремлінь.
Дівчатам Матронушка радила дбайливо ставитись до своєї природності, не приховуючи натуральної краси косметичними засобами. Адже підроблена краса, не дана нам Господом, розбещує і спокушає дух.
Блаженна завжди підтримувала жінок, які хотіли присвятити своє життя Богу, кажучи:
«Все вам буде прощено, якщо ви будете віддані Господу. І якщо прирікаєте себе на незаміжне життя, то тримайтеся до кінця – Бог за це дарує вам вінець».
Тяжким був хрест Матронушки, і в той же час завжди і всіх вона вчила ставитися до земних скорбот смиренно і з вдячністю Господу. Однак, смиренно приймаючи недуги, Свята все ж таки не радила відмовлятися від лікування: вона і сама нерідко зцілювала тих, хто до неї приходив, іншим рекомендувала обов’язково лікуватися. Матінка часто називала людське тіло «будиночком для духу», який час від часу потребує ремонту, адже дарований він нам був самим Господом. Матронушка вірила, що зцілятися допомагають і лікувальні трави, говорячи, що Небесним Батьком вони були створені нам на допомогу.
Блаженна нерідко говорила про захист від нечистої сили. На час багатолюдних демонстрацій вона рекомендувала залишатися вдома, добре закриваючи при цьому всі вікна та двері. На думку Матронушки, у ці моменти простір заповнюють скупчення бісів, які прагнуть поринути у людські душі.
У наші дні цю рекомендацію Святої потрібно тлумачити трохи інакше: зараз це, швидше, заклик до протистояння тому, що нам так завзято прагнуть нав’язати проти нашої волі.
Бережіть у собі все людяне і піднесене, або, як висловлювалися Святі Старці, вікна власної душі.
За життя Свята намагалася «відвоювати» душу кожного, хто до неї приходив – вона прагнула вирвати її з чіпких рук нечистої сили та спрямувати на праведний шлях. Однак і після відходу в інший світ Матронушка не припиняє боротьбу – вона обов’язково допоможе кожному, хто звернеться до неї з проханням.
Найчастіше моліться Блаженній Стариці – звертатися до Матронушки можна в будь-який час і в будь-якій ситуації. Вона не залишиться байдужою навіть до молитви своїми словами, найголовніше – молитися щиро, від щирого серця.
Молитва Матронушці:
“Блаженна мати Матрона, вислухай і прийми нині нас, грішних, що моляться тобі, вислухай всіх стражденних і скорботних, з вірою і надією до твого заступництва і допомоги. Дай швидку допомогу і чудесне зцілення всім хто просить.
Та не збідніє і нині милосердя твоє до нас, недостойних, бентежних в цім світі, яким ніде взяти розради та співчуття в скорботах душевних і допомоги у хворобах тілесних: зціли хвороби наші, визволи від спокус і мук диявола, допоможи донести життєвий свій хрест, знести всі тяготи життя і не згубити в ньому образ Божий, віру православну до кінця днів наших, надію і сподівання на Бога та любов до ближніх.
Поможи нам взяти з життя цього все, щоб досягнути Царства Небесного, в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, на віки віків. Амінь”.
