Як гріхи предків впливають на нащадків, на простих прикладах пояснив інок Кіпріан.
Хочу нагадати народну приказку: “Не гріши – подумай про дітей”. Багато народних приказок істинні, тому й укорінилися в народі. Звідки взагалі беруться приказки? З практики життя.
Господь про це говорить так:
«Я Господь, Бог твій, Бог ревнувач, який карає дітей за провину батьків до третього та четвертого роду…»
Що означає Господь карає? Він спеціально це робить? Ні, Господь створив духовні закони. Вони так само неминучі як закони фізичного світу. Ми можемо не знати, що є сила тяжіння. Ми можемо не знати формули сили тяжіння, можемо не знати про Ньютона, якому впало яблуко на голову.
Ми можемо не знати законів, але вони реально існують. І ось один із цих духовних законів відповідає на запитання: чому страждають діти? Діти пожинають наслідки. Бог їх не карає. Вони пожинають наслідки гріхів своїх батьків.
Поясню на найпростішому прикладі. Якщо жінка вживає наркотики в період вагітності, чи може у неї народитися здорова дитина? Я думаю, що відповідь очевидна: ні. А дитина потім страждатиме? Звичайно буде.
Адже перше, що в неї відбуватиметься після народження – це потреба в наркотиках, тому що, будучи в утробі, все харчування вона отримувала від своєї матері. І перше, що вона вимагатиме – це наркотики. Але ж наркотики вбивають, вражають організм. Хто винен у тому, що потім ця дитина буде страждати?
Дитина виросте і навіть якщо вона потім не вживатиме наркотики, її організм вже пошкоджений. Як ви думаєте, коли вона одружується і зачинатиме власних дітей, чи позначиться його спадковість на власному потомстві? Звісно, позначиться.
Існує спадковість фізична. Але є й духовна спадковість. У чому вона виявляється? У тому, якою народжується душа дитини. Якщо вона вражена гріхами батьків, то психіці починають відбуватися хімічні процеси, відхилені від норми.
Якщо страждає душа, то страждає тіло. І чим важчим був гріх, тим більше ушкоджено душу. Тим більше бракує тілу тієї енергії, яка душа передає тілу. А значить у тілі відбуватимуться набагато гірші хімічні процеси, що призведе до якогось захворювання. І воно може бути як психічним, так і тілесним.
Таким чином, гріхи батьків позначаються на дітей. Але Бог нікого не карає. Діти пожинають наслідки. Крім того, що ушкоджується душа нащадків, до того ж спостерігається тенденція до зручності того чи іншого гріха.
Поясню з прикладу самогубці. Самогубство людина здійснює зрештою, пройшовши низку етапів — смуток, зневіра або, як кажуть психіатри, депресія… Все закінчується зневірою, коли в голові у людини виникає думка, що життя безглузде, і настав час з ним закінчити.
Але ж це лише думки. Звідки вони беруться? Джерелом є демонічні сили. Вони й схиляють людину вчинити цей гріх. Зрештою людина приймає рішення вбити себе чи не вбити.
Так от, якщо людина виконує волю диявола, то вона вчиняє самогубство. Це, до речі, єдиний гріх, у якому немає можливості покаятися.
Людина себе вбила. Але біси не вмирають. Вони дивляться на всі боки і запитують: «Ну, що — куди далі підемо?» І йдуть за родом до найслабшого. А яка ланка найслабша? Маленька дитина, яка ще мало що розуміє і нічого до ладу не усвідомлює у своєму дошкільному віці. І ось вони починають його схиляти на гріхи різноманітних, які, зрештою, призводять його до стану розпачу.
Тобто ми в духовну спадковість отримуємо не тільки пошкодженість душі тією чи іншою мірою (а отже, ослаблення сил розумових, вольових), але ще й демонічні сили, що спеціалізуються на тих чи інших гріхах. У цьому випадку на гріху самогубства. Така спадковість, яку ми отримуємо від своїх батьків.
До речі, сюди підходить і приклад, коли людина буває наділена деякими дарами. Наприклад, настав час помирати бабусі, і їй треба передати комусь тих демонів, з якими вона дружила. Ось вона і передає. І дитина (онук) раптом несподівано виявляється наділена неординарними здібностями… Слід зазначити, що це закінчується дуже сумно. Бо інакше й бути не може.
Тому хочу ще раз повторити народну мудрість: “Не гріши – подумай про дітей”.
