У давнину кожна людина, заходячи до хати, насамперед зверталася обличчям до покуття, де знаходився домашній іконостас, і хрестилася на ікони. Адже ікони в домі кожного православного були невід’ємною частиною духовного життя. Перед ними неодмінно молилися щоранку та перед сном.
Зверніть увагу: молилися перед іконами, а не їм самим, адже вони лише відображають образ святого, зображеного на них. Деякі вважають, що ікони, які мають бути в кожному домі, виконують роль своєрідних оберегів чи талісманів, але це хибна думка. Захищає не сама ікона, а молитва, звернена до святого. У цьому й полягає їхнє духовне значення.
Можна розмістити в домі безліч ікон, але якщо перед ними не молитися, вони залишаться просто гарними зображеннями. Ікони обов’язково мають бути освяченими в церкві, тому найкраще купувати їх у церковній крамниці.
Якщо вам випадково потрапила ікона, яку ви хотіли б поставити у себе вдома, але її походження вам невідоме, варто віднести її до церкви для освячення. Тоді молитва перед нею матиме силу.
У домі кожного православного християнина обов’язково мають бути ікони Спасителя та Богородиці — це основа домашнього іконостасу. Часто молодята отримують таку ікону в подарунок на весілля від батьків як благословення. У кожної людини є небесний покровитель, ім’я якого вона носить, і дуже бажано, щоб його ікона також займала місце в домашньому іконостасі. Молитва перед нею допомагає зміцнити віру та знайти розраду в складних життєвих ситуаціях.
Існує багато шанованих святих із однаковими іменами, тому перед вибором ікони варто дізнатися більше про історію конкретного святого. До ікон, які варто мати вдома, належить ікона святого Пантелеймона Цілителя, якому моляться за зцілення. Для медичних працівників він є покровителем професії.
Загалом кожна професія має свого небесного заступника. Якщо історія якогось святого справила на вас особливо сильне враження, то його ікону також можна помістити в іконостас.
Цінність ікони визначається не її матеріальною вартістю, тому не варто гнатися за рідкісними чи коштовними іконами в дорогоцінних окладах. Таку ікону можна подарувати, але для себе купувати не варто. Крім того, перетворюючи домашній іконостас на музейну експозицію, можна привернути увагу злодіїв.
Оптимальне місце для розташування ікон — домашній іконостас. У давнину його розміщували в східному куті хати, який називали покуттям. Сучасне планування житла не завжди дозволяє дотримуватися цієї традиції, але це не є принциповим. Іконостас можна облаштувати біля стіни або на полиці шафи. Важливо, щоб поряд не було фотографій, плакатів, картин чи інших декоративних елементів світського характеру.
Також у жодному разі не можна розміщувати в іконостасі фотографії живих чи померлих людей, незалежно від їхнього духовного статусу. Важливо не лише знати, які ікони мають бути в домі, а й правильно облаштовувати іконостас. Очевидно, що його слід підтримувати в чистоті, не допускати накопичення пилу.
Якщо ікони розміщують на полицях, то під них зазвичай кладуть гарні серветки або рушники, які особливо цінні, якщо вишиті вручну. Багато хто прикрашає іконостас живими чи штучними квітами, а також зберігає біля нього церковні свічки. Святу воду слід пити натщесерце після молитви, тому посудину з освяченою водою також можна тримати біля іконостасу.
Дуже важливо, щоб у домашньому іконостасі була лампадка, яку запалюють під час молитви, а також у недільні дні та на великі православні свята.
