Чи існує поняття “долі” від якої не втікти? Що про це думає Церква?


Слово «доля» походить від словосполучення «суд Божий». Таким чином, те, що ми розуміємо під долею як деяким запропонованим нам вище «планом» нашого життя, насправді є реалізацією Божественної волі по відношенню до кожної людини.

У той же час православне богослов’я ніколи не підтримувало ідею долі як сліпого року, тобто того, що абсолютно зумовлено для нас. Безумовно, Бог все знає: що було, що є і що буде, і в бутті немає такого тимчасового відрізка, який був би прихований від Творця. Але при цьому всевідання Боже не зумовлює.

Преподобний Іоанн Дамаскін пише: «Повинно знати, що Бог все наперед знає, але не все визначає».

Святі отці кажуть: Бог не визначає наші вчинки, а передбачає їх. Що це означає? В першу чергу те, що в разі приречення в житті кожного з нас вже немає місця для нашої власної волі. Якщо є приречення, то від нас вже в цьому житті нічого не залежить. Якщо ми зумовлені до смерті – обов’язково загинемо, незалежно від того, будемо робити добро чи ні. Іншими словами, якщо наша «доля» потрапити в пекло, ми нічого не зможемо зробити, що змінить цю долю. А значить можна, власне, нічого й не робити, адже, незважаючи на те, будемо ми виконувати заповіді Божі чи ні, будемо любити Самого Бога і ближніх чи ні-ніяких не вплине на нашу долю.

Однак Православна Церква завжди відкидала подібну думку. У взаємовідносинах людини і Бога є один дуже головний принцип – принцип свободи. Священномученик Іриней Ліонський говорить, що свобода – це найбільший дар, даний Творцем людині, і тому Він ніколи не порушує людської свободи.

Отже, наша доля залежить тільки від того, як ми використовуємо свою свободу: направляємо її на служіння Богу і ближньому або гріха. І тільки так вирішується наша доля: чи не від волі випадку, не помахом «сліпої долі», але в залежності від того, як ми використовуємо найбільший Божий дар, даний людині при творінні – свободу.


ІНШІ СТАТТІ

error: Content is protected !!