Архистратиг Михайло, ім’я якого означає «хто, як Бог?» Або «хто рівний Богові?» є вождем Небесних сил, тому і називається архистратигом, тобто воєначальником сил Господніх.
Молитва до Архістратига Божого Михайла:
“Святий i великий Архангеле Божий Михаїле, незбагненної i надвічної Тройцi перший серед Ангелiв предстоятелю i роду людського заступнику й охоронителю, що сокрушив з воїнствами своїми главу прегордого Денницi на небесах i завжди перемагаєш злобу й підступи його на землi! До тебе вдаємося з вiрою i тобi молимося з любов’ю: будь нездоланним щитом i мiцним заборолом святiй Церквi i православнiй Батькiвщинi нашiй, охороняючи їх вогневидним мечем твоїм вiд усiх ворогiв видимих i невидимих. Не позбав, о Архангеле Божий, допомоги й заступництва твого нас, що прославляємо нинi святе iм’я твоє; бо хоч i многогрiшнi ми, та не хочемо в беззаконнях наших загинути, але щоб навернутися нам до Господа i Вiн оживив нас для добрих дiл.
Просвiти ж розум наш лиця Божого свiтлом, що завжди сяє на чолi твоєму, щоб ми змогли пiзнати, що є воля Божа про нас: добра i досконала, i зрозумiти все, що належить нам чинити, а чого уникати й позбуватися. Змiцни благодаттю Господньою слабку волю й немiчне служiння наше, нехай, ствердившись у законi Господнiм, припинимо потурати бажанням плотi, захоплюючись, мов нерозумнi дiти, скороминущими красотами свiту цього, заради тлiнного й земного безумства забуваючи вiчне i небесне.
Понад усе ж виблагай нам згори дух iстинного покаяння, нелицемiрну печаль заради Господа i скорботу за грiхи нашi, щоб останок днiв тимчасового життя нашого прожити, не догоджаючи почуттям i пристрастям нашим, але у спокутi злих дiл, що вчинили ми, зi сльозами вiри й скорботи сердечної, у подвигах чистоти i святих дiлах милосердя.
Коли ж наблизиться час вiдходу нашого й визволення вiд пут тлiнного цього тiла, не залиши нас, Архангеле Божий, беззахисними проти духiв злоби пiднебесної, що звикли перегороджувати душi людськiй сходження на небо; нехай охороненi тобою, безперешкодно досягнемо преславних осель райських, де немає нi смутку, нi зiтхання, але життя нескiнченне, i, сподобившись побачити пресвiтле лице Всемилостивого Господа i Владики нашого, припадаючи зi сльозами до нiг Його, у радостi й замилуваннi вигукнемо: слава Тобi, найдорожчий Викупителю наш, що з великої любовi Твоєї до нас, недостойних, благоволив послати Ангелiв Твоїх на служiння спасiнню нашому! Амiнь.”
