Молитва є помічником для людини в подоланні тих труднощів, які зустрічаються на шляху виконання заповідей Божих. Вона дає людині відчуття істини.
Вечірня молитва до Святого Духа:
“Господи, Царю Небесний, Утішителю, Душе істини!
Зглянься на мене і помилуй мене, грішного раба Твого (грішну рабу Твою), і відпусти мені, недостойному (недостойній), і прости все, чим нагрішив (нагрішила) я сьогодні: гріхи вільні й невільні, свідомі й несвідомі, скоєні через молодість, недобру науку, зухвалість чи малодушність.
Якщо я іменем Твоїм клявся (клялася), або думкою чи словом когось осудив (осудила), або образив (образила) чи засмутив (засмутила), якщо з гніву на когось наклеп звів (звела), якщо прогнівався (прогнівалася) чи засмутив (засмутила) когось, якщо неправду мовив (мовила), або невчасно спав (спала), або коли вбогий до мене приходив, я йому не допоміг (не допомогла), або брата мого осудив (осудила), або обдурив (обдурила), або погордував (погордувала) ним.
Якщо під час молитви думав (думала) про земне, якщо щось непристойне подумав (подумала), якщо об’ївся (об’їлася) чи обпився (обпилася), або через міру сміявся (сміялася), або позаздрив (позаздрила) чужому, або сказав (сказала) щось негідне, або з гріха брата мого насміхався (насміхалася), або забув (забула) помолитися — і всі інші мої незчисленні гріхи, які не пам’ятаю, але які вчинив (вчинила) я перед Тобою.
Помилуй мене, Творче мій і Владико, бідного й недостойного раба Твого (бідну й недостойну рабу Твою), і відпусти, і прости мені, як Благий і Чоловіколюбний, щоб у спокої ліг (лягла), заснув (заснула) і відпочив (відпочила) я, грішний і вбогий (грішна і вбога), і щоб вклонився (вклонилася), оспівав (оспівала) і прославив (прославила) пречесне ім’я Твоє з Отцем і Єдинородним Його Сином нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Амінь.”