Беззвучні молитви — це часто наші найсильніші молитви. Беззвучні звернення, коли ми єднаємося із Господом, стають одними з найближчих зустрічей. Можливо, тому що ми цілком виливаємо свою душу перед усією Його величчю. Ми повністю відкриті. Ми
не хочемо і не претендуємо на те, щоб вразити Його нашим красномовством або списком завчених місць зі Святого Письма. Ми просто існуємо. Повністю здалися Тому, Хто вже все знає.
Коли не залишилося слів, коли ми забуваємо, як просити, як клопотати, і слова здаються занадто важким для наших уст, ми просто приходимо до Нього. Ми віддаємося Його милості і благодаті, і Він приймає нас. Із силою і м’якістю рук, які властиві тільки
Господу, Він обіймає нас і дає нам спокій. Його сила незаслужено наповнює нас, поки ми не зможемо знову використовувати свій меч впевнено і з силою. Хоча ми можемо не почути від Нього ні слова, ми відчуваємо Його, як Він заповнює світлом Своєї слави нас.
Це місце повної капітуляції. Але це водночас і місце отримання сили. Хоча в такі моменти можемо почуватися цілковито засмученими і розбитими. Та саме в цьому місці болю ми відкриваємо для себе, наскільки реальний Ісус. Біль стає рукою хірурга,
розкриває нас для прийняття нового, здорового, неймовірно чудесного. Ісус, наш цілитель, знає, як змінити те, що приносить шкоду, на щось прекрасне. І жоден ворог не може вкрасти те, що ми отримуємо в такі моменти.
Сьогодні Господь нагадує кожному, що Він все бачить. Він все знає. Він із вами. Вам може здаватися, що вас повністю поглинає темрява, але на будь-яку брехню є істина — Він сам. Тому віддайте своє життя в Його обійми, увійдіть у спокій і приймайте від
Нього любов і силу. “Вгамуйтесь і пізнайте, що я – Бог.” (Пс. 45:11)
