Богородичне свято (Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста — 28 серпня) є однією з найвагоміших сторінок святкового календаря українського народу. Возносячи молитви Господу, завжди зверталися і до Пріснодіви Марії — благодатної заступниці та охоронниці людей, Богородиці, яка стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським.
Успіння – кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне. Після того як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Івана Богослова. Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам. Одного разу на Голгофі до неї з’явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного.
За звісткою архангела, успіння Богородиці мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Зненацька засяяло божественне світло і до людей зійшов сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ.
Побачивши сина, Матір Божа дуже зраділа і без жодних тілесних страждань віддала свою душу. Через три дні апостоли не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Мати справді вознеслася на небо.
Щодо народних традицій цього дня, то протягом осіннього періоду є три “Пречисті”, що про них у народі кажуть так: “Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя снігом покриває”. Тож в період “Першої Пречисти” відбувається озимий посів.
Богородичні свята пишно відзначаються у місцях, де освячувалися церкви на її честь. Храмові (престольні) свята проходили з богослужінням і наступною за ним трапезою. Обов’язково влаштовували гостини, їздили до родичів у інші населені пункти, відвідували близьких, кумів, сватів.
Престижним у селах (та й у містах) вважалося прийняти на храм якомога більше гостей. Навіть за часів тотальної атеїзації України, коли чимало храмів було знищено, у селах збиралися й досі збираються численні храмові гостини.
Від цього дня дівчата у селі вже не мають тяжкої роботи, кажуть: “Прийшла Перша Пречиста – дівка стає речиста” – починає багато говорити, бо нема вже що робити.
Після Успіння Пресвятої Богородиці родини, у яких були діти на порі, починали активно готуватися до весільного сезону.
В цей час починався також збір урожаю в садах. Залишалися ще тільки “зимові” сорти яблук та деякі груш. Після Першої Пречистої також розпочиналася заготівля калини.
У день Першої Пречистої селяни приносили в церкву на літургію колосся нового врожаю, щоб «Успіння-матінка» благословила їхній труд та зберегла зібраний врожай від пожежі та дощу.
