У сучасному світі, як і, мабуть, у всі часи, багато людей щодня стикаються з несправедливістю. Віруючі, які прагнуть жити по-християнськи, нерідко запитують у священників, як реагувати на несправедливість, коли вона виявляється в повсякденному житті.
Перше, що слід зазначити, – це те, що несправедливість завжди була частиною людської історії. Навряд чи можна знайти хоча б якийсь період часу, коли з людьми не відбувалося нічого, що можна було б назвати несправедливим.
У Біблії ми знаходимо безліч прикладів людей, які стикалися з утисками та неправдою. Однак Святе Письмо також показує, як можна протистояти злу і відповідати на нього добром, а також з яким смиренням і мужністю можна переносити різні життєві скорботи.
Сам Господь Ісус Христос зазнав безлічі несправедливості, жорстокості, звинувачень, наклепів, страждань і навіть хресної смерті, хоча був абсолютно безгрішним і не вчинив жодного зла. Тож чи варто нам, грішним, розраховувати, що з нами завжди будуть чинити справедливо?
Митрополит Тихон говорив, що людям важливо пам’ятати: “справедливості на цій землі немає і не буде, про це багато разів говориться в Біблії. Справедливість може бути лише у вічному житті. До цього поступово приходиш, хоча з цим важко змиритися. Пророк Ісая, передбачаючи майбутнє, вражений, говорить: “І зітре Господь кожну людську сльозу…”.
Коли християнин стикається з несправедливістю, він повинен пам’ятати, що реакція на неї починається не із зовнішніх дій, а з внутрішнього стану. Сила, яка дозволяє протистояти злу, походить від Бога. Тому перше, що необхідно зробити, – це звернутися до молитви, причому молитися потрібно не лише за себе, а й за тих, хто чинить несправедливість, просячи Бога про милість і напоумлення для них.
“Прекрасно – терпіти насильство [від] тих, хто хоче чинити нам несправедливість, і молитися за них, щоб через наше покаяння і [благу їм] відплату за те, що вони у нас відібрали, вони позбулися злочину користолюбства, бо воля Божа така, щоб ми здобували не саме майно, а милосердя”, – писав прп. Антіох Палестинський.
Ще одним важливим аспектом є розуміння, що відповідь на несправедливість не має бути відповіддю злом на зло. Християни покликані дотримуватися Божих заповідей і не повинні примножувати зло, ненависть… Це означає, що навіть у найважчих ситуаціях потрібно шукати способи піднестися над злом.
Святий преподобний Паїсій Святогорець учив, що ті, хто терпить несправедливість, – “найулюбленіші Божі діти”. Адже люди, які переносять несправедливість щодо себе, носять у душі потерпілого несправедливість Христа. “У засланні чи у в’язниці вони радіють так, наче перебувають у Раю, бо Рай – там, де Христос”.
Також незабутній старець говорив: “Я б збожеволів від несправедливості цього світу, якби не знав, що останнє слово залишиться за Господом Богом”.
Людині буде набагато легше переносити будь-які образи й несправедливість щодо себе, якщо вона пам’ятатиме, що Бог усе розставить по своїх місцях, що в Нього ніхто не забутий і жодна ситуація не проходить повз, що Отець Небесний усе бачить, усе знає і все влаштовує на наше благо, і нам потрібно довіряти Йому.
Без цього розуміння людині буде дуже складно жити, адже ніколи не буде так, щоб усе в житті відбувалося лише так, як нам хочеться або як ми вважаємо справедливим щодо себе.
Нехай Господь умудрить!
Молитва за ненависників і кривдників
Тропар, глас 4-й:
О Розп’ятий, що молився за тих, хто Тебе розпинав, милосердний Господи, і рабам Твоїм велів молитися за ворогів, прости тих, хто ненавидить і кривдить нас, і від усякого зла та лукавства направ їх до братолюбного і добродійного життя. Смиренно приносимо Тобі моління, щоб у згоді та єдинодумстві славили Тебе, єдиного Чоловіколюбця.
Кондак, глас 5-й:
Як первомученик Твій Стефан за тих, хто його вбивав, молився Тобі, Господи, так і ми, припадаючи, молимо Тебе: прости всіх, хто нас ненавидить і кривдить, щоб ніхто з них не загинув через нас, але всі спаслися Твоєю благодаттю, Боже всещедрий.
