“Якось я засудив свого брата, який служив тоді в армії. Інтендант роти надіслав мені записку: «Я дав твоєму братові два бідони з оливковою олією. Де вони?». Я згадав, що брат був у дуже добрих стосунках зі своїми товаришами по службі, вони навіть гостювали у нас вдома. «Невже він міг обдурити своїх бойових друзів, взяти чужу олію?» – подумав я.
Сідаю і пишу братові різкий лист… А він мені відповідає: «Бідони спитай у паламаря нижньої церкви!» Виявляється, він, домовившись з офіцером, пожертвував олію до церкви нижньої Кониці, а тепер йшлося лише про порожні бідони. «Що ж, вітаю, — сказав я собі, — того разу ти засудив бідну жінку, тепер власного брата. Все, годі! Іншим разом не суди взагалі. Адже ти, виявляється, ненормальний, тому й бачиш все ненормально. Постарайся стати нормальною людиною».
І тому іншого разу, коли щось мені здавалося не так, я казав: «Напевно, відбувається щось добре, тільки я цього не розумію. Адже скільки разів я не приймав помисел, завжди виявлявся неправий». Коли я зненавидів себе (у хорошому значенні слова), то став усіх виправдовувати. Для інших я завжди знаходив виправдання та звинувачував лише себе. Якщо людина не стежить за собою, то їй нічого буде сказати на Суді на своє виправдання. Потрібна мужність, щоб відсікти засудження.”
= ТЕРМІНОВА ТЕЛЕГРАМА = = ДОБРОГО ПОЧАТКУ І ТОЧКА = = ПОМИСЛАМ ЗАСУДЖЕННЯ ТОЧКА І АМІНЬ = = РОЗУМУ І СЕРЦЮ ОЧИЩЕННЯ = = АМІНЬ =
