17 вересня християни традиційно відзначають день святих Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Цей пам’ятний день на Русі за кілька століть став настільки популярним, що став вважатися світовими чи загальними жіночими іменинами.
Тому його відзначали відразу три дні, а жінкам у ці дні відводилася особлива роль, коли вони звільнялися від домашньої роботи. Але в ці дні вони також продовжували готувати, причому іменинниці пекли традиційні особливі короваї та пироги. А будь-яка господиня намагалася зробити стіл розкішним, красивим та багатим.
Якого числа проходить день Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії?
Цей день пов’язаний не тільки з іменинами чотирьох жінок, але й з усіма жіночими чеснотами. Тому цей день можуть плутати з іншими осінніми святами на честь жінок, наприклад із днем матері. Традиційно день Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії вважається вселенськими жіночими іменинами.
Але історично це свято пов’язане з трагічною загибеллю чотирьох святих: сестер Віри, Надії та Любові, замучених римським імператором Андріаном, а також їх матері Софії, яка померла на їхніх могилах. Однак, незважаючи на всі жахи римському імператору не вдалося зламати волю дівчат, яким було від 8 до 12 років та їх матері. Крім того, багатьох в оточенні імператора вразила мудрість дівчат. Саме тому вони залишилися для багатьох жінок прикладом чеснот.
День пам’яті цих святих залишається неперехідною урочистістю і завжди відзначається в останній день вересня. Тобто одниною дня Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії залишається 17 вересня.
Традиції дня пам’яті Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії
Оскільки день пам’яті Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії пов’язаний із сумними подіями, то часто виникає питання – чи вважається цей день святом? Традиції свідчать, що день вважається іменинами. Ця подія передусім прославляє жіночу мудрість та чесноти. Тому всі урочисті заходи цього дня дуже стримані. Але цю урочистість відзначають завжди три дні поспіль: за кількістю загиблих сестер.
Традиційно цього дня зранку жінки плакали чи сумували за свою долю. Також було прийнято вмиватися холодною чи навіть крижаною водою. Вважалося, що це допомагає позбавитися всього наболілого, а також дає захист від негараздів на майбутній час.
Цього дня зазвичай жінки звільнялися від основних робіт з господарства, окрім приготування їжі. Стіл господині все одно накривали самі, а іменинниці традиційно пекли спеціальні урочисті пироги для своїх хрещених батьків на знак пошани до них.
Також у цей день жінки багато часу присвячують собі. Ще однією з традицій було свататися у цих числах. Вважалося, що дружина тоді буде мудрою і виявлятиме чесноти у сімейному житті.
Що поставити на стіл у день Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії?
Список страв на столі цього урочистого дня зазвичай буває дуже різноманітним, але при цьому відносно стриманим. Так як цей день вихваляння жіночих чеснот, то на стіл ставилися різні вишукування або те, чим могла похвалитися господиня. Але самих страв було небагато, а близько 3-4 видів.
Найбільше на столі було цього дня випічки. Пекли різні варіанти:
короваї без начинок і з начинками;
кренделі з прянощами або з начинками;
пряники з різними спеціями: кардамоном, анісом, імбиром;
яблучні та грушеві пироги;
пироги з м’ясними та рибними начинками.
Крім цього, готували і головні, гарячі страви: качку з яблуками чи фаршировану рибу. Із закусок на стіл у ці дні часто ставили холодець.
Але такі страви ставлять на стіл не завжди. Це залежить від того, на який день тижня випадає кількість вшанування Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Вся справа в тому, що в періоди поза тривалими постами, на один з яких і потрапляє ця подія, залишаються дні обмежень. Це середа та п’ятниця. Тому в ті роки, коли кількість дня Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії та двох наступних днів випадає на середу чи п’ятницю, меню суттєво обмежується.
