— Герондо, я почуваюся безсилою перед будь-якою спокусою і труднощами.
– Ти не чиниш молитву Ісусову? Як кораблі, які перебувають у небезпеці, посилають сигнал SOS, так і ти постійно повторюй: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене», — і отримуватимеш допомогу.
Якби не молитва Ісусова, ворог одного разу скинув би мене в прірву, але молитва мене врятувала. Коли я жив у монастирі Стоміон, то якось увечері пішов у печеру, яка була в небезпечному місці на краю урвища. Вона була дуже мала, я там ледве містився сидячи. Перед входом до неї я наклав каміння, бо внизу була прірва. Всю ніч я творив Ісусову молитву. На світанку, серед тиші, раптом почувся несамовитий кукарекань і шалений ляск крил прямо в мене над вухом.
Я злякався від несподіванки і закричав: «Господи Ісусе Христе!» Вискочив назовні і ледве втримався на краю прірви. Тут я зрозумів, що це бісівська спокуса. У вухах страшно гуло, але я продовжив молитися.
