У Православ’ї стан розпачу в людини сприймається як богозалишеність і почуття позбавлення всілякої надії. Схожий стан був у зрадника Господа Нашого Ісуса Христа – у Юди, який, не вірячи у можливість отримання прощення свого вчинку, пішов і вдавився.
Святий Іоанн Златоуст писав про те, що «розпач згубний не тільки тому, що зачиняє для нас браму Небесного Граду і призводить до великої безтурботності та недбальства… але й тому, що вкидає в сатанинське божевілля…» Святий говорив людям про те, що душа зневіреноъ людини втрачає чутливість до свого падіння, а тому в жодному разі не можна впадати у відчай порятунку жодній людині, що навіть дійшла до крайнього ступеня озлобленості і падіння у своїх гріхах.
«Бог створив нас тільки через любов», – писав святий Іван, – «щоб ми насолоджувалися вічними благами, і до цього влаштовує і спрямовує все від першого дня до теперішнього часу». А значить, нікому не варто сумувати і зневірятися! Господь любить і піклується про кожну людину більше, ніж вона сама про себе. Треба тільки не забувати навіть у найважчому стані про Бога, прагнути до Нього, плакати про гріхи свої та біди, і Господь неодмінно втішить і вправить усе, що можливо, на благо людини.
Однак важливо розуміти і той факт, що, крім духовної причини розпачу, зневіри, безсилля та втрати інтересу до життя, може бути і психічна причина. Йдеться про офіційно діагностоване захворювання — депресію. А це вже не просто гарне і сумне слово з інстаграма якогось популярного блогера, що впав в осінню нудьгу, а реальний тяжкий стан здоров’я, що потребує допомоги профільного фахівця з медичною освітою – лікаря – та, за потребою, медикаментозного лікування.
І дуже добре таке лікування психічних складностей зі здоров’ям поєднуватиме і з духовною самопідтримкою. Молитва, терпіння, відвідування Богослужінь, участь у Таїнствах Церкви, надія на допомогу Бога і святих Його зміцнить, підтримає і спрямує зневірену людину на шлях зцілення і радості в житті, адже Господь наш і є Шлях, Істина і Життя.
Як молитись у розпачі?
Можна читати «Молитву про звільнення від зневіри» святого праведного Іоанна Кронштадтського:
Господь – знищення зневіри моэъ і пожвавлення відваги моэъ. Все для мене Господь. О, воістину цей Владико, слава Тобі! Слава Тобі, Животі Отче, Животі Сині, Животі Душі Святий — Проста Істота — Боже, що повсякчас нас позбавляє душевної смерті, пристрастями душі нашої завданої. Слава Тобі, Тріїпостасний Владико, бо від одного покликання Твого імені просвічуєш похмуре обличчя душі і тіла нашого і даруєш миром Твоїм, що перевершує всяке земне і чуттєве благо і всяке розуміння. Амінь.
