Церква ніколи не виправдовувала жодного виду насильства, тим більше – домашнє насильство. Головний принцип християнства – любов, і саме цьому принципі будується християнська сім’я. Якщо ж у сім’ї панує насильство, то це вже не любов, а отже така сім’я близька до руйнування.
Наведені слова святого апостола Павла з Послання до ефесян (5:33) про те, що дружина повинна боятися свого чоловіка, будучи вирваними з контексту, дуже легко можуть бути розтлумачені хибно.
Деякі люди справді розуміють їх як заклик для чоловіка бути грізним початком у сім’ї, одного виду якого повинні всі боятися і перед ним тремтіти. Але це докорінно неправильно. Якщо уважно прочитати все вказане Послання ап. Павла або хоча б 5-й розділ, відразу стане зрозуміло, про який страх йдеться. Апостол Павло порівнює стосунки чоловіка та жінки у шлюбі з тією єдністю, яку пов’язує Христа та Його Церква.
І в такому порівнянні є два аспекти. З одного боку, Церква, як Тіло Христове, кориться Христу, як і дружина повинна слухатися чоловіка. З іншого боку, Христос полюбив Церкву настільки, що віддав Себе за неї в жертву. А значить і чоловік повинен любити свою дружину так само: аж до готовності віддати за неї своє життя.
Виходячи з цього, стає очевидним, що апостол говорить не про побоювання будь-якого насильства, будь воно духовне або навіть фізичне, а про пошану до чоловіка, яка має виражатися у покорі та послуху йому. Тому, на думку святих отців, дружина повинна боятися не самого чоловіка, а своєї неповаги до нього. Вона має боятися його засмутити чи принизити, адже таке приниження буде ударом по любові – тому союзу, який робить християнську сім’ю малою Церквою.
