Багато вдів або люди, що пережили розлучення, через час починають мріяти про сім’ю. І всі (особливо розлучені) сподіваються, що нова сім’я буде набагато кращою за колишню.
В однієї пари на етапі залицяння в цукерково-букетний період все йшло добре, і в день одруження діти чоловіка і дружини стояли по-мирному поруч, але після свята прийшли проблеми, яких не було в першому шлюбі.
Діти постійно сварилися та билися, не визнаючи авторитет нових «мами» та «тата». Оскільки дружина переїхала до квартири чоловіка, то діти чоловіка ревнували тата та її дітей не лише до неї, а й до місця, де вони народилися і виросли.
Романтичний закоханий через кілька днів після весілля переодягнувся в сильно ношені треники і став вечорами зависати перед теліком або в телефоні, не звертаючи уваги на молоду дружину і проблеми між дітьми. А коли доводилося втручатися, то завжди захищав своїх дітей, звинувачуючи у всьому дітей подружжя.
Зі свого боку дружина часто порівнювала відносини, що склалися, з початком її першого шлюбу і страждала від того, що в другому шлюбі все не так.
Такі випадки бувають, коли молодята думають, що одружилися за коханням, а насправді одружуються за потребою.
Проілюструю, як це може бути: чоловік шукає жінку, яка зайнялася б господарством (домробітницю) та вихованням його дітей, а жінка з дитиною мріє знайти своїй дитині нового тата (чоловіка-вихователя) та можливість розділити матеріальний тягар життя.
Ці по-справжньому ключові потреби майбутнього подружжя заховані під тонким шаром романтичного кохання і тому не такі помітні на етапі залицяння.
Але як тільки пара з’їжджається, ключові потреби виходять на перший план, руйнуючи наліт романтики. Коли людина одружується для того, щоб вирішити проблеми, які вона має, вона насправді створює нові, більш складні. Мудро вступають ті, хто спочатку розбирається з існуючими складнощами, а потім одружується. Іноді для цього потрібно багато часу.
Тому перша порада тим, хто вирішив створити змішану сім’ю – не поспішайте у стосунках, дайте час розібратися в собі та в іншому, робіть все повільніше, ніж зазвичай.
Друга порада: не поспішайте залучати дітей до ваших стосунків до тих пір, поки ви вдвох твердо не вирішите одружитися.
По-третє, постарайтеся щосили, щоб ваша нова сім’я жила в новому житлі. Одна з причин так зробити я описав вище.
Четверта порада: будьте терплячі. Змішаній сім’ї потрібно багато років для того, щоб стати одним цілим, а в деяких випадках це не станеться ніколи (подружжя стане цілим, а діти від різних шлюбів не об’єднаються). Потрібно буде сприйняти це як факт.
П’ята порада – поговоріть з тими людьми, хто йде таким шляхом, читайте на цю тему літературу, щоб до шлюбу зрозуміти та обговорити якнайбільше проблемних питань, які виникатимуть у вашому шлюбі. Розмовляти треба як удвох, і з дітьми.
Шоста порада, остання та важлива – багато моліться, духовно ростіть, набувайте навичок виховання дітей. Не факт, що вам вдасться замінити рідного батька, та й не завжди це потрібно (наприклад, якщо другий батько у постійному спілкуванні з дітьми або діти вже досить дорослі). Але, покладаючись на Духа Святого, просіть терпіння, мудрості та любові чинити по-християнськи у всіх сферах сімейного життя.
