У Біблії є послання церквам. Ці послання мають пророче значення для церков різних часів. Одне з них, послання філадельфійської церкви, звучить так: «І Ангелу Філадельфійської церкви напиши: так говорить Святий, Істинний, що має ключ Давидів, що відчиняє – і ніхто не зачинить, зачиняє – і ніхто не відчинить: знаю твої справи; ось, Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не маєш багато сили, і зберіг слово Моє, і не зрікся Мого імені» (Об’явл.3:7-8).
Ключ Давида
Що за ключ неймовірної сили мав Давид? Що за секрет закладений у ключі, що відчиняє так, що ніхто не може зачинити, і закриває так, що ніхто не може відкрити?
Ключ Давида – це Псалом 61: «Тільки в Бозі заспокоюється душа моя: від Нього спасіння моє. Тільки Він твердиня моя, спасіння моє, сховище моє: більше не захитаюся.
Доки ви налягатимете на людину? Ви будете скинуті, всі ви, як стіна, що нахилилася, як огорожа, що похитнулася. Вони задумали скинути його з висоти, вдалися до брехні; устами благословляють, а в серці своїм клянуть.
Тільки в Бозі заспокойся, душе моя! бо на Нього надія моя. Тільки Він твердиня моя і спасіння моє, сховище моє: не захитаюся. У Бозі спасіння моє та слава моя; міцність сили моєї і надія моя в Бозі.
Народ! сподівайтеся на Нього у будь-який час; Виливайте перед Ним ваше серце: Бог нам притулок. Сини людські – лише суєта; сини чоловіків – брехня; якщо покласти їх на ваги, всі вони разом легші за порожнечу. Не сподівайтеся на грабіжництво і не марнославтеся розкраданням; коли багатство множиться, не додавайте [до нього] серця.
Одного разу сказав Бог, і двічі чув я це, що сила в Бога, і в Тебе, Господи, милість, бо Ти віддаєш кожному за ділами його».
Цей псалом визначає підхід Давида до будь-якої справи чи обставини. Давид розумів, що в нього власних сил немає, не було і не буде, бо сила у Господа. За словами Давида, якщо зібрати всю силу всього людства, то вона легша за порожнечу.
Згодом відкриття вчених допомогли подивитись це висловлювання з нового боку. Виявляється, між ядром та електронами в клітці є порожнеча, і цієї порожнечі так багато, що без неї все людство у вигляді ядер та електронів поміститься у маленький шматочок квадратного сантиметра.
Божі судини
Наша сила залежить лише від кількості тієї сили, яку ми отримуємо від Господа. Людина – не акумулятор, здатний накопичувати енергію, людина – посудина, через яку протікає сила Божа.
Багато християн вважають, що того заряду, який вони отримують у неділю на богослужінні, вистачить на цілий тиждень. Це не так. Нам постійно необхідно перебувати на зв’язку з Богом, щоранку «заряджатися», подібно до Давида, який говорив: «Завжди бачив я перед собою Господа, бо Він правий мене; не похитнуся» (Пс.15: 8).
Коли Давид виступав проти Голіафа, він розумів, що його сила – не в спеціальному захисному одязі, списі чи мечі. Давид навіть навмисно зняв обладунки, які надав йому Саул, і виступив проти велетня не з серйозною зброєю, а лише з пращею. Не здригнувся Давид і тоді, коли Голіаф принижував і ображав його, навпаки, він сказав: Ти ідеш на мене з мечем і списом, але, знай, що я йду проти тебе в ім’я Господа, Якого ти ганьбиш. Він мав на увазі таке: «Все, що ти сказав мені, ти сказав не мені, а Богу. І не я з тобою розбиратимуся, а Сам Бог».
У Біблії є слово від імені Бога: «Чи, що стосується вас, стосується зіниці Його ока» (Зах.2:8). Якщо хтось нас ображає чи принижує, Бог готовий заступитися за нас, але тільки в тому випадку, якщо ми не відповідатимемо злом на зло і довіримося Йому.
Коли ми даємо Богові можливість діяти, Він робить неймовірне. Найбільший секрет наших перемог і успіху полягає не в тому, що ми сильні, а в тому, що ми усвідомлюємо своє безсилля, а маємо силу від Господа.
Відкриті двері
Давайте тепер поговоримо про те, що таке «відчинені двері», про які написано в Псалмі 61. Це ситуація, яка спонукає до дії. Але чи увійдемо в ці двері чи не ввійдемо, залежить від нас самих. Ми часто дивимося на відчинені двері і боїмося увійти, бо спираємося на свої сили, свої здібності, на те, що ми маємо, і боїмося зробити перший крок. Але Бог відчиняє двері перед тими, хто сподівається на Господа.
І якщо Бог відчиняє перед нами двері, то ніхто не зможе її зачинити. Головне – зберігати Боже слово у своєму серці, не зрікатися Бога, не бігати за авторитетами, а просто залишатися вірними Богу.
Хто надіється на Бога
Згадаймо історію про Гедеона. Бог сказав йому: Іди і спаси Ізраїль. На той час у Гедеона було 32 тисячі воїнів, і він почував себе дуже впевнено. Але Богові не сподобався його стан серця. Він сказав Гедеону: «Я не можу діяти, бо вас надто багато. І ви славу припишіть собі. Скажи, щоб боязкі й боязкі душею пішли».
Таких пішло 10 000, залишилося 22 тисяч чоловік. Знову Бог каже: «Я не можу діяти». Серед решти Він вирішив виявити надто самовпевнених і запропонував піти до водойми та попити води. Тих, хто лакав прямо з водоймища, відпустив, а тих, хто пив із руки, залишив, бо вони показали свою обережність та невпевненість. Є різниця в тому, коли ти самовпевнено сподіваєшся тільки на себе і в тому, коли довіряєш Богові.
Залишилося 300 людей обережних, з ними Гедеон здобув перемогу над багатотисячною армією супротивника.
Подібних прикладів у Біблії дуже багато. Наприклад, історія про те, як упали стіни Єрихонські не під ударами воюючих, а просто від трубних звуків. Або про те, як розступилися води Йордану, коли за словом Ісуса Навина в річку увійшли священики з ковчегом Завіту. У всіх цих випадках люди були безсилі щось змінити чи самостійно здобути перемогу. Але Бог захищав Свій народ і виявляв чудеса і знамення.
Чи не воїнством і не силою
Бог про останній час сказав: «Не воїнством, не силою, а Духом Моїм». Сьогодні ми живемо саме в цей останній час, і Бог виливатиме силу, благодать, Свою могутність на Церкву. Необхідно бути хрещеним Духом Святим для того, щоб йти вперед і виконати велике доручення, яке Бог дав людству. Вороги зупинятимуться не перед нами, а перед Божою силою.
Дорогий друг! Якщо ти відчуваєш свою слабкість, то це не є небезпечним становищем. Небезпечне становище тоді, коли ти гордий, самовпевнений, але не довіряєш Богові, коли втратив слово від Бога. Повернися до Господа, молись, проси у Нього слова у своє життя, а потім стій на цьому слові і перемагай в ім’я Ісуса.
Дякую Богові за кожного, хто підтримує твої руки! Дякую Богові за ту людину, яка пішла від тебе, і будь готова прийняти її, якщо та повернеться. І дякуй Богові за тих, кому Бог дозволить прийти до тебе!
