Про Ісуса було написано: “А вранці, вставши дуже рано, вийшов і пішов у пусте місце, і там молився” (Марка 1:35).
Якщо ми хочемо творити справи Христа, то маємо молитися так, як молився Христос.
Ми не можемо виявляти безтурботність у служінні молитви, а потім чекати, що через нас прийде Божа сила так само, як вона протікала через Христа.
Наше “Я” молиться лише тоді, коли йому зручно.
“Я” не терпить самотності.
“Я” любить молитися в натовпі, коли слухають інші, але самотні нічні години, проведені в молитві, не приносять для “Я” слави, адже немає нікого, хто б міг сказати вам, який ви великий воїн у молитві.
Ісус встав задовго до світанку і йшов молитися.
Навколо Його самотньої фігури не було жодної аудиторії.
Немає нічого, проти чого сатана битиметься більше, ніж проти часу, який ми відводимо для молитви.
Якщо ви не виділите час, щоб зустрітися з Богом, ви зазнаєте поразки в молитві. Ви повинні виділити цей час і сказати: “Це час, коли я зустрічаюся з Богом. Воно належить Богові, і я не дозволю, щоб щось чи хтось відволікав мене”.
Така молитва вимагає самозречення, але лише на таку молитву дає відповідь Бог.
Перша Церква молилася десять днів, і сталося чудо П’ятидесятниці: три тисячі людей народилися від Бога. 120 людей молилися 10 днів.
Петро проповідував 3 хвилини (принаймні стільки часу потрібно прочитати його проповідь) і 3000 людей прийшли до Христа.
Сьогодні ми молимося три хвилини, проповідуємо десять днів і нічого не відбувається.
Мойсей провів сорок днів і ночей у розмові з Богом, Біблія каже, що його обличчя засяяло такою силою, що йому довелося носити покривало.
Ісус Христос молився цілу ніч. Він піднімався задовго до світанку для молитви.
Було очевидно, що дива, які Він творив, були плодами молитви. Його учні попросили: “Господи! навчи нас молитися…” (Луки 11:1).
Коли учні не змогли вигнати біса (Марка 9:23-29), Ісус сказав їм, що причина була в нестачі молитви та посту (вірш 29).
“Хто хоче йти за Мною, відкинься, візьми свій хрест і йди за Мною” (Марка 8:34).
Звичайно ж, для того, щоб молитися так, як молився Ісус, потрібне самозречення.
Ті, хто має силу Бога, ті, яких Він використовує, щоб принести звільнення хворим, які страждають, перш ніж вони виходять до людей, ці люди проводять багато часу наодинці з Богом.
Очікування – майже втрачене мистецтво. Ми хочемо лише зараз. Хтось сказав: “Я зрозумів, що це покоління в біді, коли побачив, як молодь стоїть перед мікрохвильовою піччю та кричить їй: поспішай”.
Людина, яка чекала в молитві перед Богом, наказує хвороби і демонам йти – і вони йдуть.
Людина, яка не має часу для очікування, говорить ті ж самі слова, але нічого не відбувається.
Очікування перед Господом включає пост, молитву, і просто саме очікування.
Коли ви сказали все, тоді чекайте, дозвольте Богові говорити з вами.
