Невдачі змушують нас турбуватися, а надія на зміни на краще поступово згасає і в душу заповзає відчай. Туга, депресивний стан, смуток – все це не просто слідства поганого настрою. Подібний стан можна прирівняти до недуги, причому вельми неприємної і затяжної.
Що є відчай в православ’ї?
У Православ’ї відчай, зневіру вважаються гріхом. Чому? У відчай людина впадає якщо в її житті події відбуваються не так їй хотілося б. Однак як люди віруючі, ми повинні усвідомлювати, що все що відбуваються навколо нас і з нами є проявом божої волі. Якщо Господь посилає людині сумні події, то це зовсім не означає, що Всевишній її залишив. Це лише випробування, яке людині слід пройти, щоб винести з нього певний досвід.
Відчай вказує на відсутність в людині надії, як на себе, так і на Господа. Без надії на Бога людина просто не може жити по-християнськи. Отже, Господь буде її відчувати, прагнучи через труднощі направити на вірний шлях.
Слід сказати, що до гріха зневіри схильні багато людей. Боролися з відчаєм і деякі святці. Саме ними і були складені молитовні тексти, які допомагають нам подолати зневіру і знову поглянути на світ з надією.
Яким святим молитися від відчаю?
У молитвословах зібрано безліч молитовних текстів найрізноманітніших святим. Однак вибирати слід молитву, що робить благотворний вплив на самого прохача. Визначити потрібний текст досить просто. При прочитанні молитви повинна виникнути внутрішня впевненість, що саме цей текст відповідає стану душі молящого і саме ця молитва йому допоможе. Причини відчаю можуть бути різними, тому потрібно звертатися до святого, який найбільш близький до проблеми, яка хвилює того, хто молиться.
Святі, до яких слід звернутися з молитвою про зцілення від відчаю:
Богородиця;
Святий Тихон;
Великомучениця Варвара;
Іоанн Кронштадтський.
Молитвою, яка зцілює людини від відчаю, безсумнівно, є молитовне звернення до Господа.
“О, Сотворителю, Чоловіколюбний Владико, багатомилостивий Господи! Із серцем засмученим і смиренним молюся до Тебе: не погорди молитвами мене, недосконалого й грішного, не відкинь моїх сліз і ридання, почуй мене, як жінку-хананеянку, і прийми, як блудницю, прояви і на мені, грішному, велику милість Чоловіколюбія Твого.
Ризою Твоєю Чесною захисти мене, помилуй і підкріпи мене, щоб всі ті випробовування й негаразди, біди, недуги і напасті, які допускаються Тебою, я перетерпів з молитвою і подякою, в твердій вірі і надії на Твоє від них визволення, зцілення й спасіння та, зрештою, осягнення вічного блаженства у Твоємі Царстві Небесному.
Найперше, смуток мій на радість перетвори, щоб не впав я у відчай і не загинув нерозкаяним і несмиренним у серці моїм. Бо Ти є Джерелом милости і Надією спасіння нашого, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим, Благим і Животворним Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.”
Підносити молитовне звернення від зневіри і відчаю краще біля образу Богоматері «Несподівана радість». Просити допомоги у Богородиці можна як, своїми, що йдуть від душі словами, так і скориставшись цим текстом:
«Царице моя Преблагая, Надіє моя Богородице! Заступнице сиріт і подорожніх Пристановище! Скорботних Радосте, ображених Покровительнице. Бачачи мою біду, бачачи мою скорботу, поможи мені як немічному, покермуй мною як подорожнім. Образу мою знаючи, розріши її, як бажаєш. Бо не маю іншої помочі, окрім Тебе, ані іншої заступниці, ані благої утішительниці, лише Тебе, о, Богомати, що збереже й покриє мене по віки віків. Амінь.»
Допоможе подолати зневіру і знайти силу духу і молитва святого Тихона.
“О, всехвальний святителю, угоднику Божий, отче наш Тихоне! Ангельське на землі життя провадивши, ти як благий ангел дивно прославився. Віруємо від усієї душі та розуміння нашого, що ти, милостивий наш помічник та молитвеник, щирими молитвами та благодаттю, яка тобі від Господа щедро подається, завжди сприяєш спасінню нашому. Прийми, отже, прославлений угоднику Христовий, і нині наші недостойні молитви. Визволи нас твоїм заступництвом від пустомовства та суєтності, які засмоктують нас, іновірства, та марновірства людського. Поспіши, скорий за нас молитвенику, добрим твоїм заступництвом ублагати Господа, щоб Він завжди подавав Свої великі та багаті милості нам, грішним та недостойним рабам Його.
Щоб Він Своєю благодаттю зцілив невиліковні рани та струпи розбитих душ і тіл наших. Щоб пом’якшив скам’янілі серця наші слізьми жалю та сокрушення про безліч гріхів наших і визволив нас від вічних мук та вогню геєнського. Усім же вірним людям Своїм нехай дарує в цьому віці мир та злагоду, здоров’я, спасіння і в усьому добрий успіх. Щоб так, тихе і мирне життя проживши у всякому благочесті та чистоті сподобилися разом з ангелами і з усіма святими славити і оспівувати всесвяте ім’я Отця і Сина, і Святого Духа на віки віків. Амінь.”
