Старець нагадав слова преподобного Никодима Святогорця про те, як зароджується гріх у душі людини. «Як відбувається гріх? Святий Никодим Святогорець говорить: «Всього від одного помислу, а більше не потрібно нічого.
Потім настає поєднання». «Ну добре, нічого, один раз спробую», і тоді вже відбувається співпоєднання, а потім полон і гріх – друга природа, і все, ти вже сам себе асоціюєш з гріхом, свою особистість, і це вже не вирвеш. Тому святий Никодим Святогорець називає це «мраволев», тобто, лев-мураха, така тварина. Що це за тварина? Спереду лев, а ззаду мураха? Ні, ось дивіться: приходить маленький помисел – це всього лише мураха, її можна просто розчавити пальцем.
І ось минуло всього лише кілька миттєвостей, і вже це помисел – друга природа, лев який тебе може розірвати на шматочки. Зрозумійте, мурашку просто взяв і роздавив, і забув, а лев уже сам тебе розірве. Задумайтесь, як починається пристрасть.
З нічого, з помислу. Знаєте, чому йдеться в Псалтирі «Во утрия избивах вся грешныя земли». Отці так тлумачать це: всіх грішних – це помисли, «з ранку я відтинав всі помисли»», – розповів отець Даниїл. «Чому ми щоразу потрапляємо в одну й ту ж пастку? Бо ми люди, і ми падаємо. Ваня впав, Ваня встає, і Бог йому дає благодать. Бог то нас приймає, але ми втрачаємо найважливіший ресурс – це наш час, наше життя, і віддаємо його тиранії диявола.
Ваня впав, і Ваня встане. Сьогодні він впав, а завтра говорить: «Ні, треба встати, і піду до духівника». А потім знову те ж саме. Але гріх мучить і ми говоримо, куди нам піти, іншого шляху все одно немає, буду каятися, піду на сповідь», – розповів афоніт. Отець Даниїл сказав, скільки часу потрібно, щоб покаятися. «10 років – багато; 5 років – багато; 1 рік – багато; 5 днів – багато; 1 день – теж багато; 1 година – і це теж багато.
Потрібна лише молитва розбійника: «Боже, помяни мя!» і рішучість не грішити. Ось так швидко відбувається покаяння.
Одним помислом ми падаємо і одним помислом встаємо, але скільки потрібно мучатися і страждати, щоб помисел пройшов. Бог допомагає встати нам. Навіщо ми віддаємося тиранії диявола? Пам’ятайте, як у купелі розслаблений? Господь питав його: «Чи хочеш здоровим бути?». Він відповідає: «Я не маю людини». Господь став людиною, щоб нам допомогти», – зазначив монах. Афонський старець нагадав, що допомагає підніматися в духовному житті.
«… Ми звертаємося до Духу Святому:«Господи, спаси душі наші!». Цей сенс ми вкладаємо в кожен тропар, в кожному співі ми говоримо: «Спаси душі наша, спаси наші душі, спаси нас, Боже». Це основа нашої молитви, основа наших прохань.
Адже душа – це основа людини, це її життя, це особистість, і лише тут і зараз ми можемо отримати благодать. Потім вже це буде неможливо. Адже все Бог дає нам лише за благодаттю. Без неї нічого доброго в нашому житті відбутися не може», – підсумував святогорець. Отець Даниїл вже понад 60 років живе на Афоні. Спочатку він жив у Лаврі Афанасія Афонського, а потім – в братерстві Єфрема Катунакського, приймачем якого він тепер став.
