«Хоче людина жити і любить довгоденство? Утримуй язик свій від зла й уста свої від лукавих слів. Ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і йди за ним» (Пс. 33:13–15).
Ми продовжуємо читати книгу Псалтир. І сьогодні зупинимося на відомому 33-му псалмі:
«Благословлятиму Господа на всякий час, завжди хвала Йому на устах моїх. Господом буде хвалитися душа моя: почують лагідні й звеселяться».
Цей псалом щоденно звучить у храмі, а іноді навіть двічі: на кожній Літургії після Святого Причастя та на всеношній, коли роздають благословенні хліби. Слова «Вкушайте і побачите, який благий Господь» стали причиною його використання саме під час цього моменту богослужіння.
Святитель Феофан Затворник пояснює ще одну, більш глибоку причину частого читання псалма:
«Частим повторенням цього псалма Свята Церква хоче закарбувати його в умах християн, змусити їх мимоволі заучити його й пам’ятати, щоб укоренити в серцях його уроки».
І справді, багато вірян після богослужіння продовжують співати рядки цього псалма навіть дорогою додому.
Передісторія псалма
Назва псалма вказує: його написав Давид, «коли удавав безумного перед Авімелехом і був вигнаний ним та пішов».
Ми добре знаємо історію перемоги Давида над Голіафом. Але після цієї славної події почалися й тяжкі випробування: замість вдячності народного вождя Давид зустрів заздрість і ненависть царя Саула. Щоб урятуватися, він змушений був переховуватись… навіть серед філістимлян, проти яких воював.
У Гефі Давида впізнали, адже хто міг забути юнака, який переміг їхнього велетня? Розуміючи смертельну небезпеку, Давид удав безумного: дряпав двері, пускав слину по бороді. Побачивши це, цар філістимлян, названий у Писанні Авімелехом (подібно до титулів «кесар» чи «август» у римлян), наказав вигнати його зі слів: «Хіба мало в нас своїх божевільних?»
Врятований від неминучої загибелі, Давид сховався у печері, де й написав цей псалом. Тому він сповнений радості звільненої душі, вдячності та прославлення Господа.
Головні уроки псалма
Псалом 33 — це гімн подяки і хвали Богові, але водночас і глибоке повчання.
«Благословлятиму Господа на всякий час» — нагадування, що ми маємо дякувати Богові завжди, не лише у хвилини радості, а й у скорботах. «Слава Богу за все!» — ця істина відлунює у словах Давида.
«Завжди хвала Йому на устах моїх» — мова не про зовнішні вуста, бо ми не можемо постійно говорити. Йдеться про «уста серця», які можуть безупинно славити Господа — і вдень, і вночі, і в праці, і у відпочинку. Це нагадує про безперервну молитву.
«Вкушайте і побачите, який благий Господь» — знову про духовні уста серця, якими ми приймаємо Бога у Святих Таїнствах і у слуханні Його Слова.
У другій частині псалма міститься запитання:
«Хоче людина жити і любить довгоденство?»
Відповідь очевидна. І Давид дає прості правила:
Стримуй язик від зла — уникай осуду, наклепів, сварок, пустих і гнівних слів.
Ухиляйся від зла і твори добро — не лише відмовляйся від поганих вчинків, а й шукай можливості робити добро.
Шукай миру і йди за ним — мир потрібно не лише берегти, але й докладати зусиль, аби його здобути, навіть коли інші до цього не схильні.
Той, хто намагається жити у такому дусі смирення й кротості, за словами Давида, матиме довге й благословенне життя, бо Сам Господь буде його охороною: «Він охороняє всі кості його, і жодна з них не зламається».
Цей псалом — живе свідчення довіри до Бога. Давид, який пережив смертельну небезпеку, навчає нас:
дякувати Господу завжди,
тримати серце чистим від зла і лукавства,
прагнути миру з людьми,
і головне — уповати не на силу чи багатство, а на Господа.
Не сила й не багатство роблять нас здоровими та щасливими, а страх Божий, смирення і любов до миру.
Недарма цей псалом щодня звучить у храмах: Церква хоче, щоб ми закарбували його у серці й жили за його настановами.
Псалом 33
1. Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов.
2. Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
3. Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
4. Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте Ім’я Його разом!
5. Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
6. Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
7. Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
8. Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
9. Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
10. Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
11. Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
12. Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
13. Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
14. Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
15. Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
16. Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
17. Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам’ять з землі.
18. Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
19. Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
20. Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
21. Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
22. Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
23. Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
(Псалми 33:1-23)
