Цей знаменитий Псалом ще називають «Псалом Давида». Існує багато підтверджень того, що завдяки йому багато людей рятувалися від видимого і невидимого зла.
Дорогі друзі! А чи знаєте ви, яким буває зло? Ні? Тоді тим більше читайте далі, бо ворога треба знати в обличчя.
Почну я з розповіді про святого Чудотворця Великого на ім’я Антоній, який фактично вказав нам, християнам, шлях до Псалму 26. І тим самим дав відповіді на безліч питань, що виникають у різні періоди життя людини.
Наприклад: як не допустити розповсюдження зла? Як уникнути непоправних помилок? За яку «соломинку» вхопитися, опинившись у важкій або навіть відчайдушній ситуації? Чи треба звертатися до ворожок і вгадувачів?
Антоній Чудотворець коротко відповів би нам: «Читайте Псалом Давида!». Цей Псалом, до речі, дає однозначну відповідь на питання, чи ходити до ворожок і ворожбитів: не ходити! Бо і ті, і інші – це зло і гріх.
Подвиг тривалістю 35 років
Антоній Великий відомий у православ’ї тим, що 35 років безперервно здійснював надзвичайні подвиги. Лише у 55 років, після напуття Господа, він вийшов до людей і почав зцілювати хворих від найнепередбачуваніших хвороб.
Особливість Чудотворця – це постійні бої з нечистими силами, демонами і бесами, які він вів з 20 років і до кінця свого життя. І робив це весело, насміхаючись і сміючись над ними, завжди виходячи переможцем!
Як йому це вдавалося? За допомогою Псалму Давида, який зміцнював його віру і давав сили залишатися непохитним перед усіма існуючими бесами. Очевидці пригадували: «Ми дивилися і нікого не бачили, але чули численні голоси».
Особливо бешкетували демони, коли святий Антоній брався за новий подвиг, терплячи страждання. Святий домовлявся зі знайомим, щоб той приносив йому хліб. Сам же лягав у гробницю один і замикали її. Саме туди приходило велике скупчення демонів від сатани, били Антонія так, що коли знайомий знаходив його, він лежав наче мертвий. Але неугомонний Антоній вже до півночі приходив до тями і знову просив помічника повернути його у гробницю. Аргументував: «З бесами треба воювати, а не здаватися». Святий, не в змозі стояти, молився лежачи, читаючи улюблений Псалом Давида.
Антоній мав насмішливу манеру «спілкування» з нечистою силою. Його слова мали сенс: «Ось я – не тікаю від вас! Хоч вас багато, а я один – ви не зможете знищити мене навіть усією вашою юрбою», – насміхався він. Сатана, почувши це, кликав своїх псів розривним криком. Починався страшний гуркіт, земля тремтіла, стіни гробниці ледь не обвалювалися. Там з’являлися привиди у вигляді левів, леопардів, вовків, ведмедів, змій, скорпіонів, волів. Ярість привидів доповнювалася больовими укусами, але Антоній продовжував насміхатися, стверджуючи, що Господь позбавив їх сили, а його віра є стіною між ним і нечистю.
Раптом усе стихло. Демони зникли. Промінь світла впав на святого. І Антоній почув голос Бога:
«Де ти був, Господи? Чому не явився спершу, щоб припинити мої муки?»
– «Я тут був, Антонію! Я перебував тут, бажаючи бачити твоє подвижництво. І оскільки ти вистояв і не був переможений, я завжди буду твоїм помічником і зроблю тебе Великим повсюди».
І справді – так і було. У давнину існували хвороби, які важко уявити сьогодні. Але Антоній Великий лікував людей і досить успішно, чим вразив навіть Патріарха Афанасія Александрійського, який високо оцінив подвиг простого монаха. Похвала від такого авторитету, як великий Патріарх, була надзвичайною – рівнозначною тому, якби Маршал РФ відзначив особливі заслуги рядового солдата.
Цитата св. Антонія Чудотворця Великого
«Зло прилипає до нашої природи, як іржа до міді або бруд до тіла. Але так, як мідник не створює іржу і батьки – бруд на дітях, так і Бог не створив зло. Він дав людині совість і розум, щоб уникати зла, знаючи, що воно шкідливе і веде до мук. Слідкуй за собою уважно: побачивши щасливця у багатстві та силі, ніколи не хвали його. Але одразу уяви смерть – і ніколи не бажатимеш нічого злого».
Священне Писання про добро і зло
«Не будь переможеним злом, але перемагай зло добром» (Рим. 12:21).
«Мудрий боїться і відступає від зла» (Притч. 14:16).
«Люблячі Господа, ненавидьте зло!» (Пс. 96:10).
«Не мсти і не маю злобу на сини народу твого, але люби ближнього свого, як самого себе» (Лев. 19:18).
З чим веде боротьбу Бог і якими бувають сили зла?
Зло проявляється через низку негативних і руйнівних думок, які не дають спокою, а також через плани помсти. Ще страшніше, коли мстять чужими руками. Як не раз підкреслював грузинський святий Гавриїл Ургебадзе: «Той, хто наказує, більш грішний, ніж той, хто виконує». Тобто образа та помста, які здійснюються за допомогою інших людей, можуть мати особливо руйнівний вплив.
Псалом 26 читають…
від злих помислів, привидів, нечисті, антихриста, чаклунських наветів і чар; від страху та чужої присутності
від негативу будь-якого роду, від злих сил
при поганому здоров’ї та загрозі життю
під час агресії з боку інших
коли потрібна сильна духовна підтримка
при загрозі життю або здоров’ю
від переслідувачів, кривдників, коли потрібне заступництво
Псалом Давида або Псалом 26
Його надзвичайна сила відома з давніх часів. Текст можна зачитувати навіть під час воєнних дій. Багато християн на власному досвіді відчули всю силу цієї молитви. У моменти загрози життя ми завжди пам’ятаємо про величезну силу Бога.
1. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
2. Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!…
3. коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
4. Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
5. бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
6. А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
7. Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
8. За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
9. не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
10. бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
11. Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
12. Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
13. немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
14. Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
(Псалми 26:1-14)
