Псалом 111 відноситься до похвальних і подячних псалмів. Має богослужбове призначення, так як починається зі слова «Алілуя». У тексті йдеться про те, що будь-яка людська мудрість без страху Божого – марнота. Псалмоспівець обіцяє різноманітні милості Божі тій людині, хто виконує всі заповіді.
Псалтирь 111:1-10:
“1 Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
2 Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
3 Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
4 Він пам’ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
5 Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам’ятає повік!
6 Силу чинів Своїх об’явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
7 Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
8 вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
9 Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!”
Псалом 111 входить до складу XVI кафізми і його читають на суботньому богослужінні. Під час Великого посту псалтир прочитується протягом тижня двічі. Тому до псалму 111 звертаються у вівторок і суботу.
Православна церква благословляє читати і слухати його як прохання про захист здоров’я і життя воїнів та солдат. У тексті псалма 111 описуються риси праведної людини і нагороди, які на неї чекають. Також йдеться і про грішника, що дивується і злиться дивлячись як проливається на благочестиву людину милость Божа. Для докладного тлумачення псалма 111 необхідно розібрати його вірші окремо: Вірші 1-2. Людина повинна бути рухома внутрішнім благочестям і радісно слухатися заповідей Божих. І нащадки її отримають особливе благословення.
Вірші 3-4. Господь благословляє праведну людину, яка і в скрутні часи зберігає милосердя і праведність, як в своїй душі, так і в зовнішній поведінці. Вірші 5-6. Благо отримає людина добра, що вміє жити по справедливості і давати в борг.
Вірші 7-8. Праведну людини не позбавляють душевного миру і спокою погані новини і людський поголос, так як вона повністю довіряє Господу і серце її твердо. Вірші 9-10. Праведними рисами перед Богом є допомога нужденним і щедрість. Вони призводять до слави. А такі риси як заздрість, ненависть, злоба стають причиною саморуйнування і смерті.
