Названа Максимівська ікона на ім’я митрополита Володимирського Максима, який очолював Церкву з 1283 по 1305 рік. Митрополиту дістався важкий святительский хрест церковної влади за часів татаро-монгольського ярма. Йому доводилося їздити в Золоту Орду, примиряти князів, усувати безлад в церковному житті, боротися з відсталістю і невіглаством.
Одного разу під час сну святителю Максиму явилася Богородиця і похвалила його за рішення перевести кафедру до Володимира. На знак особливої Свого заступництва Богородиця подарувала йому омофор (плат, який часто зображують на іконах Божої Матері). Прокинувшись, митрополит цей омофор виявив в своїх руках. Почувши від митрополита Максима розповідь про появу Божої Матері, великий князь Андрій наказав виготовити для знайденої святині спеціальний золотий ковчег. На згадку про чудову подію була написана ікона Божої Матері, що отримала назву Максимівскої.
Шанування Максимівської ікони Божої Матері почалося практично відразу після написання, так як від неї почали виникати чудеса зцілень. Широкого розголосу набув випадок повного зцілення безнадійно хворого сина володимирського чиновника після того, як образ привезли в будинок чиновника і відслужили перед ним молебень.
Перед іконою Пресвятої Богородиці «Максимовська» моляться при різних життєвих негараздах.
Молитва до Пресвятої Богородиці перед Її іконою «Максимовська»:
“«Святий Максим, святитель Київський і Володимирський. Моли Бога за нас, яко же забажав ми побачити Його не тільки у снах своїх, як ти це зробив, але і відчути любов Його наяву.
Як дарувала Матушка Заступниця тобі благословення своє, так і ми чекає його від Неї. Господи, дай нам своє благословення в справах, в роботі, в коханні і у всіх праведних починаннях. Захисти нас від диявола і підступи його, допоможи нам тікати звернути страхи свої і невіра своє. Допоможи нам стати добрішими і щире, щоб заслужити Твоє прощення. Бережи нас, Господи. На віки віків, Амінь».
