Аби Ваш день був благословенним, розпочніть його зі звернення до Господа в ранковій молитві:
“У стіп Твоїх, Ісусе Христе, Господи, складаю своє здоров’я й життя… Віддаю Тобі все, що маю й чим я є. Віддаю Тобі свій розум, щоб не завів мене в пропасть блуду й брехні. Віддаю Тобі свою волю, щоб ніколи не могла протиставитися Твоїй пресвятій волі. Віддаю Тобі свою пам’ять, щоб не зблудила на бездоріжжях марних і грішних мрій. Віддаю Тобі, Господи, своє серце, щоб воно ніколи нічого не любило більш, як Тебе, Господа й Бога мого.
Ти сам, Господи, Ісусе Христе, керуй мною, бережи мене, бадьори мене, допомагай мені, бо без Тебе, Ісусе, я нічого не можу, а з Тобою можу все!.. Завдаш Ісусе, серцю моєму болючу рану, тож нехай ця рана прославляє Твоє пресвяте ім’я. Витиснеш з мого ока гірку сльозу, тож нехай ця сльоза звідомляє про Твоє безконечне милосердя. А загоїш рану й утреш сльози, тож нехай тоді душа моя проповідує Твою безмежну доброту та ласкавість.
Господи, за життя дякую Тобі й від смерти не випрошуюся, бо життя й смерть – це Твої дари, Ісусе! Вложиш на мене хрест, прийму його в покорі й піду вслід за Тобою. Піду вбогий за Тобою вбогим, Христе; переслідуваний, за Тобою переслідуваним, висміяний, за Тобою висміяним; гноблений злобою світу – пригорнусь до Тебе, Ісусе, й буду молитися так, як Ти молився на горі Оливній: „Не моя, але Твоя воля нехай станеться”, і скажу слова, що їх Ти сам мене навчив: „Нехай буде воля Твоя”. Господи Ісусе Христе! Вповаю на Твоє Безмежне милосердя, бо знаю, що Ти не погордиш жертвою, яку складаю Тобі з цілого себе.
Прийми її, наймилосердніший Ісусе, дай щоб я в годині смерти міг з вірою й любов’ю закликати до Тебе: „У руки Твої, Господи, віддаю духа мого”. Амінь.”
