Християни покликані молитися постійно, у будь-який час і при кожній нагоді на словах чи в своєму дусі (молитвою у розумі та серці). У своєму земному служінні Христос і Його апостоли мали звичай розпочинати і закінчувати кожен день ранішньою і вечірньою молитвою.
Молитва до Пресвятої Богородиці:
“Пречиста Діво Маріє! Зі світанком цього дня вдаюся під Твій Покров і як добра дитина, благаю Тебе: Матінко моя Небесна, заопікуйся мною!
У Твої руки віддаю душу мою і тіло, – все моє життя. А Ти, добра Небесна Мати, будь найкращою Ненькою та Заступницею!
Охороняй мене завжди сильним Твоїм Покровом у всіх небезпеках для душі і тіла.
Заступайся за мене у Твого Сина та Своїми молитвами зменшуй Його Святий Гнів з приводу моїх
гріхів! Бо я добре знаю, що Ти, Царице Неба, завжди успішно допомагаєш усім тим, хто з довірою віддається під Твоє заступництво.
І твердо вірю, що під Твоєю Святою Опікою легше зможу уникати всіх небезпек для душі і тіла, та виконувати Божу Волю, а після смерти осягнути вічне щастя на Небі.
Амінь.”
