Старець нагадав слова преподобного Никодима Святогорця про те, як зароджується гріх у душі людини.
**«Як відбувається гріх? Святий Никодим Святогорець говорить: “Всього лише від одного помислу, і більше не потрібно нічого.
Потім настає поєднання. “Ну добре, нічого страшного, один раз спробую” — і тоді вже відбувається співпоєднання, а далі полон і гріх стає другою природою. І все, ти вже сам себе асоціюєш із гріхом, своєю особистістю, і це вже не вирвеш із себе.
Тому святий Никодим Святогорець називає це “мраволев”, тобто лев-мураха. Що це за тварина? Це не лев спереду, а мураха ззаду. Ні. Ось дивіться: приходить маленький помисел — це всього лише мураха, її можна просто розчавити пальцем.
Але минає лише кілька миттєвостей — і цей помисел стає другою природою, левом, який може розірвати тебе на шматки. Зрозумійте, мурашку можна просто розчавити й забути, а лев уже сам тебе розірве. Задумайтеся, як починається пристрасть — з нічого, з помислу.
Знаєте, чому в Псалтирі сказано: “Во утрия избивах вся грешныя земли”? Отці тлумачать це так: грішні — це помисли, і “зранку я відтинав усі погані думки”»**, — розповів отець Даниїл.
«Чому ми щоразу потрапляємо в одну й ту саму пастку?
Бо ми люди, і ми падаємо. Ваня впав, Ваня встає, і Бог дає йому благодать. Бог приймає нас, але ми втрачаємо найцінніший ресурс — наш час, наше життя, і віддаємо його тиранії диявола.
Ваня впав, але Ваня встане. Сьогодні він упав, а завтра скаже: “Ні, треба встати й піти до духівника”. А потім знову те саме. Але гріх мучить, і ми говоримо собі: “Куди нам іти? Іншого шляху все одно немає — буду каятися, піду на сповідь”», — продовжив афоніт.
Отець Даниїл розповів, скільки часу потрібно, щоб покаятися:
**«10 років — багато;
5 років — багато;
1 рік — багато;
5 днів — багато;
1 день — теж багато;
1 година — і це теж багато.
Потрібна лише молитва розбійника: “Боже, пом’яни мя!” і рішучість не грішити. Ось так швидко відбувається покаяння.
Одним помислом ми падаємо, і одним помислом встаємо. Але скільки треба мучитися й страждати, щоб поганий помисел пройшов! Бог допомагає нам підвестися.
Навіщо ж ми віддаємося тиранії диявола?
Пам’ятаєте розслабленого в купелі? Господь запитував його: “Чи хочеш бути здоровим?”. Він відповів: “Я не маю людини”.
Але Господь став людиною, щоб допомогти нам»**, — зазначив монах.
Афонський старець нагадав, що допомагає підніматися в духовному житті:
**«Ми звертаємося до Святого Духа: “Господи, спаси душі наші!” Цей сенс ми вкладаємо в кожен тропар, у кожному співі ми говоримо: “Спаси душі наші, спаси нас, Боже”.
Це основа нашої молитви, основа наших прохань. Адже душа — це суть людини, це її життя, це її особистість.
І лише тут і зараз ми можемо отримати благодать. Потім це вже буде неможливо.
Адже все, що дає нам Бог, — лише за благодаттю. Без неї нічого доброго в нашому житті відбутися не може»**, — підсумував святогорець.
Отець Даниїл вже понад 60 років живе на Афоні. Спочатку він мешкав у Лаврі Афанасія Афонського, а потім — у братерстві Єфрема Катунакського, приймачем якого він тепер став.
