Великі старці радили, що треба завжди носити натільний хрест і не знімати його ніколи і ніде до самої смерті. “Християнин без хреста, — це воїн без зброї, і ворог може легко здолати його”.
Натільний хрест тому так і називається, що його носять на тілі під одягом, ніколи не виставляючи назовні (зовні хрест носять лише священики). Це не означає, що натільний хрест необхідно приховувати і ховати за будь-яких обставин, але все ж нарочито виставляти його на загальний огляд не прийнято.
Церковним статутом встановлено цілувати свій натільний хрест по закінченні вечірніх молитов. У хвилину небезпеки або коли на душі тривожно, добре поцілувати свій хрестик і прочитати на його обороті слова “Спаси і збережи “.”Не носіть хрестик як на вішалці, — Христос залишив на Хресті світло і любов.
Від хрестика виходять промені благодатного світла і любові. Хрест відганяє злих духів. Цілуйте свій хрестик вранці і ввечері, не забувайте його цілувати, вдихайте ці промені благодаті, що з нього виходять, вони невидимо проходять в душу, серце, совість, характер.
Під дією цих благодатних променів безбожник стає благочестивим. Цілуючи свій хрестик, помоліться за близьких грішників: п’яниць, блудників та інших, кого знаєте. Через ваші молитви вони виправляться і будуть хорошими, бо серце серцю вість подає.
Господь усіх нас любить. Він за всіх постраждав заради любові, і ми повинні всіх любити заради Нього, навіть ворогів своїх. Якщо ви почнете день, осіняюсь благодаттю від свого хрестика, то і весь день проведете свято. Не будемо забувати так робити, краще не поїсти, ніж забути про хрестик!.
Не можна носити натільний хрест як амулет, як прикрасу. Натільний хрест і хресне знамення є тільки зовнішнє вираження того, що повинно бути в серці християнина: смирення, віри, сподівання на Господа.
Хрест — це реальна сила. Їм відбувалися і відбуваються багато чудес. Але непоборною зброєю і всеперемагаючою силою хрест стає лише за умови віри і благоговіння. “Хрест не робить чудес у вашому житті. Чому? — запитує святий праведний Іоанн Кронштадтський і сам же дає відповідь: — За невіру вашу”.
Одягаючи на груди натільний хрест або осіняючи себе хресним знаменням, ми, християни, свідчимо, що готові нести хрест покірно, смиренно, добровільно, з радістю, бо любимо Христа і хочемо співчувати з Ним, заради Нього.
