У чому полягає важливість молитви за ворогів?
Про значення молитви нас навчав Сам Господь Ісус Христос. Коли учні просили Його навчити їх молитися, Він дав їм просту, але глибоку молитву — «Отче наш». У ній ми промовляємо слова: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
Ворог — це той, хто завдав нам кривди, кого ми не сприймаємо як друга. І якщо Господь навчає нас просити Отця про прощення наших гріхів так, як ми прощаємо своїм винуватцям, це має стати серйозним закликом до роздумів. Адже йдеться не про щось другорядне, а про надзвичайно важливу духовну справу.
Як забути про образу?
Відчуття образи — це руйнівна отрута. Вона підточує наш дух, руйнує молитовне життя, псує стосунки з іншими людьми та закриває серце через страх нових ран. І найкраща порада в такій ситуації — пробачити.
Тільки прощення здатне зцілити не лише рани серця, а й біль нашої пам’яті. Йдеться не просто про забуття, а про те, щоб навчитися дивитися на важкі події по-іншому — через світло віри.
Як змінити ставлення до ворогів?
Ісус закликає нас до досконалості, до любові навіть до ворогів. Але як змінити своє ставлення? Що робити, коли болить?
Саме словосполучення «зміна ставлення» вказує на «навернення» — зміну мислення, погляду на життя й саму реальність. У складних ситуаціях, коли завдано болю, я часто раджу звертатися до молитви про прощення.
Як молитися за ворогів? Як до цього підготуватися?
Разом з братами дияконії ми звершуємо молитви за заступництвом. Мета такої молитви — привести людину до зустрічі з Милосердним Христом.
Я часто використовую молитву, що ставить людину перед Ісусом на Голгофі — там, де Він добровільно віддає Своє життя за кожного з нас. Його погляд із хреста — погляд милосердної любові. Він не осуджує, не докоряє, не нагадує гріхів, а проникає в найглибші закутки серця — туди, де заховані найболючіші рани.
Коли людина добровільно дозволяє Ісусові подивитися на неї та її життєву історію, вона може відчути глибоку любов Бога — любов, яка ніколи не зневажає й не відкидає.
Що далі?
Наступний крок — принести під хрест Господній усіх, хто нас образив чи завдав болю. І там, під хрестом, я прошу Господа поглянути на них поглядом милосердної любові. Їм також це необхідно. Про це мені нагадує моя власна рана, завдана саме цими людьми.
Плоди молитви за ворогів
Молитва за ворогів приносить мир у серці. Прощення очищує душу. У цю мить, за дією Божої благодаті, людина звільняється від страху, болю, гніву, жалю. Її серце повертається до цілісного, справжнього життя.
Чи це шлях до особистої досконалості?
Так, адже прощення — це акт милосердя, одна з духовних справ любові до ближнього. Як вчить Катехизм: відпускати провини, молитися за живих і померлих — усе це очищує серце й наближає до Бога.
Особисте свідчення
Я добре пам’ятаю ситуацію ще з часів новіціату, під час складання перших чернечих обітниць. Тоді я переживав важкий момент — цілий місяць я був переконаний, що, засинаючи ввечері, можу не прокинутися вранці. Я щодня прощався з братами, боячись, що цієї ночі щось станеться.
Я звернувся по допомогу до сповідника й наставника. Відчував, ніби в темряві щось чатувало на мене. І тоді Господь дав мені зрозуміти: я повинен пробачити свого батька — за певні вчинки — а також себе.
Спершу я цього не розумів. Адже тато не був моїм ворогом. Але в молитві Бог відкрив мені ситуації з дитинства, які потребували прощення. Я згадав, як після смерті батька боявся темряви й горища в рідному домі.
Лише через кілька років я зумів пробачити батькові навіть його своєрідне почуття гумору, а собі — те, що сприймав його смертельну хворобу як черговий жарт. Це прощення зцілило мене, відновило зв’язок із татом і дозволило мені як дорослій людині подивитися на ті події очима віри й любові.
