Не секрет, що світлі сили, а саме ангели, теж мають свою ієрархію. Як розповідається в переказах, іноді Бог дозволяє нам побачити ці прекрасні створіння, але знає про них людина рівно стільки, скільки дозволив Господь. При цьому найбільш таємничими та привабливими для нас залишаються серафими.
Вони нерідко з’являються в легендах, проте людині мало відомо про походження цих небесних володарів. То хто ж такі серафими? Чому ці ангели пов’язані з полум’ям? І що здатні робити ці помічники Всевишнього?
«Вогняні» ангели
Про серафимів людству стало відомо ще у далекому минулому. Вже в біблійних текстах можна зустріти згадку про цих ангелів. Крім того, ангельській ієрархії було присвячено працю Діонісія Ареопагіта, який зазначав, що всі небесні покровителі знаходяться в безпосередній близькості до Бога.
Ближче за всіх до престолу Всевишнього стоять прекрасні серафими. Невпинно вони споглядають дивовижну природу Святої Трійці, постійно спілкуються з Богом і пізнають великі таємниці.
Особлива здатність серафимів – вміння наслідувати Всевишнього. Саме тому вони є головними серед ангелів. Серафими – втілення досконалої духовної чистоти, абсолютного піднесення та краси. Вони не можуть змінитися і стати гіршими, а їхня любов до Бога непохитна.
Серафими невипадково порівнюються з вогнем. Здавалося б, що може бути спільного між ангелами та полум’ям? Однак навіть назва цих ангелів походить від давньоєврейського слова «сараф», що перекладається як «палити», обпалювати».
Серафими – це полум’я любові до Бога, це вогонь щирого прагнення Господа. У Біблії навіть наголошується на здатності серафимів очищати людей від гріхів. При цьому і тут використовується вогонь:
«Тоді прилетів до мене один із Серафимів, і в руці його горюче вугілля, яке він узяв кліщами з жертівника, і торкнувся уст моїх і сказав: Ось це торкнулося уст твоїх, і твоє беззаконня віддалено від тебе, і гріх твій очищений».
Але як виглядають серафими? І хто з людей бачив їх на власні очі?
Зовнішній вигляд серафимів
Як правило, серафими не прагнуть показуватися людям. Понад те, побачити цих могутніх ангелів може далеко ще не кожен. Найчастіше вони є у видіннях пророків.
Один із найвідоміших описів серафимів зустрічається в оповіданні про бачення Ісаї. Згідно з переказами, вони мають шість крил. Однією парою їхній ангел закриває своє обличчя, іншою – ноги, третя пара служить для польоту.
Але не можна вважати, що серафими абсолютно однаково описані в кожному джерелі. Так, наприклад, в Одкровеннях Іоанна Богослова говориться, що пророк Єзекіїль побачив дивні створіння.
У них було чотири голови (людська, левова, бичача та орлина) на одному тулубі, а також безліч очей. Ці істоти були серафимами, пророками в образах тварин і ангелами, наближеними до Бога. Але яке ж головне покликання серафимів? Як вони можуть допомогти людині? І чому ангели порівнювалися зі зміями?
Полум’яні чи жаліючі?
Особливо точно про дії серафимів розповідає вже згаданий мною Діонісій Ареопагіт у своїй роботі «Про небесну ієрархію». Автор зазначає, що одне тільки ім’я цих ангелів вказує на їхнє прагнення до полум’яної чистоти, а також вогненну вдачу.
У культурі багатьох народів саме вогонь вважався стихією очищення. Так само, як полум’я очищає світ від усього зайвого, серафими здатні «знімати» з людини всі її гріхи.
Опалюючи, вони несуть у світ світло і добро, красу та велич. Грішникам вони допомагають очиститись від гріхів, а праведників підносять на найвищі вершини. По суті, серафими своїми діями втілюють потік вогняної енергії, яка здатна змінити все на світі.
Втім, цю силу ангели використовують дуже розумно. Якби вони вирішили направити її на все навколо, то нічого доброго чекати не варто. Серафими просто спалили б світ своїм полум’ям. Але цього вони, звісно, не допускають.
Цікаву думку висловлюють деякі дослідники Старого Завіту. Як вони вважають, спочатку серафимів могли представляти не ангелами, але цілком земними істотами, а саме зміями:
«І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло багато народу з Ізраїлевих синів».
Тут мимоволі дивуєшся: як же рептилії, які мають однозначно негативну характеристику в Біблії, стали помічниками Бога? Виявляється, причина такого дивного порівняння у помилці. При перекладі стародавнього єврейського слова «сараф» можна припустити, що воно означає «палити, жаліти».
У цьому випадку серафими і справді можуть уподібнитися жалющих тварин. Однак жодного підтвердження про те, що спочатку ці ангели були зміями, в історичних джерелах немає.
Як бачите, про серафимів сказано чимало, однак і загадок залишається дуже багато. Напевно, цим і цікаві стародавні тексти. Розкриваючи багато чого, вони залишають місце для міркувань, даючи зрозуміти, що далеко не все дозволено знати людям.
