З бажання винагородити успіх маленького сина в заняттях музики, мати привела його на концерт Великого Музиканта.
Вона посадила дитину в залі і, побачивши знайому, підійшла до неї привітатися.
Хлопчик, який перший раз був на концерті, тим часом встав і вирішив досліджувати місцевість.
Побачивши двері з написом «Вхід заборонено», він, звичайно ж, тут ж увійшов. Тим часом в залі згасло світло перед початком концерту.
Мати поспішила на своє місце, але не виявила там свого сина. Раптово завіса піднялася, і промені прожектора висвітлили сцену.
Ось тут мати охопив жaх, бо вона побачила на сцені свого маленького сина, який сидів за роялем і невинно грав нехитру, нещодавно освоєну мелодію. І в цей же момент, легкою ходою на сцену вийшов Великий Музикант.
Публіка ахнула. Але Великий Майстер підійшов до хлопчика і сказав: – Не зупиняйся. Продовжуй грати.
Нахилившись, Музикант став виконувати лівою рукою басову партію. Потім, його права рука опустилася на клавіші з іншого боку від дитини, і він додав свого живого obbligato (обов’язкова партія).
Аудиторія була абсолютно зачарована.
Разом Великий Піаніст і Хлопчик перетворили безглузду, забавну ситуацію в дивовижну, унікальну і подарували аудиторії абсолютно неповторний момент.
Якою б не була ситуація, Господь шепоче: – Не зупиняйся, продовжуй грати. І разом ми зберемо дрібні осколки в Творчість.
