Життя Оптинських старців і досі захоплює істориків та звичайних людей.
Попри світську вседозволеність і просвітництво, в Оптиному монастирі зберігалися християнські традиції. Мудрість отців церкви передавалася з покоління в покоління. Старці особливо пильно ставилися до своїх послідовників, займалися їхнім духовним вихованням і записували свої настанови. Деякі з цих фраз збереглися до нашого часу.
Розглянемо найважливіші поради Оптинських старців.
1. «Якщо хочеш позбутися печалі, не прив’язуйся серцем ні до чого й ні до кого. Печаль виникає від прив’язаності до видимих речей»
Прив’язаність може бути дуже небезпечною. Коли ми дорожимо кимось або чимось, втрата цього стає особливо болісною. Людині іноді важко викинути старий одяг, який вона готова складати у кутку, поки він не зіпсується.
А якщо прив’язаність стосується людей, то втрата близьких може викликати справжній жах і відчай. Часто люди терплять погане ставлення, лише щоб не втратити те, що їм дороге, іноді більше через звичку, ніж через справжні почуття.
2. «Що здобувається трудом, те й корисне»
У будь-якій добрій справі необхідно працювати. Лише зло здійснюється легко. Лінь руйнує духовне та фізичне життя людини.
3. «Як помолишся від серця про спасіння, навіть мало – спасешся»
Віра, навіть розміром із гірчичне зерно, може врятувати людину. Молитва має велику силу. Заучений текст без щирого серця не має духовної цінності. Кілька щирих слів, сказаних від душі, принесуть більше користі.
4. «Жити по серцю – означає не втручатися в чужі справи і бачити в інших тільки хороше»
Люди, які живуть лише своїм життям і не цікавляться чужим, не страждають від зайвих переживань і заздрості. Їм байдуже до проблем сторонніх, і вони не обтяжують інших своєю турботою.
Ісус Христос вчив, що добро може врятувати душу. Хто бачить у людях тільки добре – той істинний християнин.
5. «Що легко для тіла, те шкідливо для душі, а що корисно для душі, те важко для тіла»
Душа і тіло – єдине ціле. Фізичний стан може впливати на духовний світ. Багато пристрастей починаються з чревоугоддя. Тому тіло потрібно стримувати, працювати над його чистотою і непорочністю. Це складний процес, який вимагає дисципліни.
6. «Кожну справу починай із звернення до імені Божого»
Якщо людина починає свої дії з молитви, вона збільшує шанси на успіх. Головне, щоб ці дії відповідали заповідям Божим і були угодні Йому.
7. «Потрібно жити щиро і вести себе достойно – тоді справа буде успішною, а інакше – поганою»
Ця фраза-рифма легко запам’ятовується та слугує девізом духовно-нравового життя. Праведність і доброчесність прикрашають людину і допомагають у боротьбі зі страстями. Лицемірство рано чи пізно проявиться.
Люди часто брешуть або вигадують виправдання, щоб не втратити авторитет у очах інших. Чужа думка стає для них важливішою за внутрішній стан, а совість замовкає, щоб не здатися смішними чи нерозумними.
